Час, Боже, безмір літньої пори.
Кинь горню тінь на сонячний годинник, понад полями вивільни вітри.
Звели плодам зливатися в одно, дай цим плодам ще дві спекотні днини, дай стиглості, солодкі крапелини дай обернути на важке вино.
Бездомний вже не матиме житла.
Самотній завше буде в самотині, писатиме листи свої осінні,
брестиме там, де жовта кушпела оповила алеї безгомінні.
Переклад М. Фішбейна