Хай у душевній глибині І сходять, і зайдуть вони,

Мов зорі ясні уночі.

Милуйся ними і мовчи!

Як серцю виказать себе?

Як іншим зрозуміть тебе?

Ти думку висловиш — і вмить Уже неправда в ній дзвенить.

О, не мути джерел ясних;

Мовчи, мовчи, живись од них!

В собі самому жити вмій.

Є цілий світ в душі твоїй Таємно-чарівничих дум; їх заглушить базарний шум, їх промінь денний осліпить;

Хай серце слухає й мовчить.