| Категорія роду іменників — явище надзвичайно складне. Причиною цього є не тільки складність визначення значення родової класифікації, але й різні морфологічні способи вияву роду іменників. Так, в однієї групи іменників відмінності родових показників виявляються у формі називного відмінка. Наприклад: гай, малина, поле. Родова приналежність виражається протиставленням флексій: -о — ч. р., а(-я) — ж. р., -е(-о) — с. р.
В інших групах іменників, які мають різну родову приналежність, форми називного відмінка збігаються, пор.: бемоль, бетель, кахель, кегель, контроль — ч. р., макрель, турель, фавероль, цитадель — ж. р. Родові відмінності виявляються в системі відмінювання, у формах непрямих відмінків. Наприклад: бемоля, бемолю, бемоль, бемолем, (на) бемолі, бемоль; макрель, макрелі, макрель, макреллю, (на) макрелі, макрель. Таких іменників у сучасній українській мові нараховується 6159 з основою на м’який приголосний і 221 на твердий [ж], 123 — на [ш]. Родова диференціація названих імен суперечлива і динамічна. Серед першої групи слів помітно вирізняється підклас іменників чоловічого роду, ГЗ роду в яких мотивується словотворчими суфіксами -тель та -ець (перший охоплює 122 слова, а другий — 1024), |
| 136 |
| Морфологія |
| наприклад: довгожитель, обновитель, урвитель, родитель, житель, хвалитель, велитель, визволитель, хоронитель, осквернитель, завіритель, примиритель, довіритель, просвітитель, навчитель, самовчитель, вручитель, вершитель, нищитель, шевченкознавець, джерелознавець, вулканознавець, рисознавець, скандинавець, судовиконавець, червонодеревець, білодеревець, вродливець, прозорливець, доброзичливець, драмгуртківець, мандрівець, співомовець, обновець, правобережець.
Не викликає труднощів родова приналежність іменників з кінцевим -й — усі вони чоловічого роду (393, поширений серед них суфікс -ій; 131 іменник охоплює названий формант), пор.: алювій, пролювій, ферованадій, вередій, лицедій, заводій, чудодій, скиглій, епітелій, алюміній, кадмій, багатій, травостій, сухостій, крутій, ізгой, аналой, алой, герой, батерфляй, хазяй. Названі словотворчі суфікси та форманти -ень, ань (пор.: вусань, горлань, губань, горбань, окань, дурень) мотивують 60,3 % всіх іменників чоловічого роду, тобто охоплюють 1340 слів із 2220 іменників — назв істот чоловічого роду. Найбільш мотивованими словотворчими суфіксами серед іменників на м’який приголосний є слова жіночого роду: з 4526 слів — 4071 іменник має суфікс -ість, тобто 94 % (з усього складу) мотивовано, наприклад: недружелюбність, переливність,рибопродуктивність, конструктивність, невгамовність, неприродність, електропровідність, ліквідність, бактерицидність, кумедність, легкопрохідність, простонародність, безрозсудність, врівноваженість, відокремленість, одухотвореність, змореність, вивітреність, розмагніченість, рівнобедреність, приголомшеність, правоспроможність, віртуозність та ін. Серед граматичних родів іменника найбільш мотивований словотворчими суфіксами середній рід; 9209 слів з 11 415 іменників середнього роду в сучасній українській мові охоплюють словотвірні типи із суфіксами -ак«-я(49,8 % ), енн-я (15,4 % ), -інн-я (6,5 % ), -ств-о, зтв-о (56,86 % серед слів на (о) охоплює цей формант), -цтв-о (2,46 %), наприклад: укомплектовування, перепроектовування, диригування, народжування, геологорозвідування, розповсюджування, автоблокування, простукування, картографування, просмолювання, крохмалення, вдосконалення, переплавлення, самозаглиблення, зазнайомлення, во левиявлення, знеславлення, переправлення, протравлення, представлення, деревосадіння, володіння, тужіння, лазіння, гризіння, свердління, дзуміння, зледеніння, похолодіння, сокоріння, боягузтво, землеробство, хліборобство, судноплавство, мисливствознавство, голубо- водство, байкарство, молодецтво, підсобництво, плодівництво, луківництво, ондатрівництво, рахівництво, самітництво, другорічниц- тво та ін. Словотворчі елементи в сучасній українській мові є тим засобом, який дозволяє безпомилково визначити рід іменника, більшість із них функціонує з ГЗ лише одного роду. Процес взаємодії словотворчих суфіксів і граматичного роду іменників (ступінь поширеності суфікса визначається в межах кожного роду, окремо) наведений у табл. 8. |
| У табл. 8 проаналізовано 55 364 іменники, з них марковані словотвірними суфіксами 35 322, тобто 65,6 % усіх іменників.
Аналіз словотворчої мотивованості ГЗ роду іменників показав, що більшість словотворчих суфіксів (91%) несе на собі «інформацію» про родову ознаку іменника, утворюючи деяку надлишковість плану вираження. Порівняйте, наприклад, такі факти, як одночасне вираження роду іменників системою флексій самого іменника і формою узгоджуваного (координованого) слова, а також словотвірними суфіксами — критикеса, редактриса зайшла, немає нашої лікарки. Аналіз також показує, що в сучасній українській мові новоутворені іменники у своїй більшості мають словотворчі показники роду (середній рід — словотвірні типи на -анн-я, енн-я, -інн-я, жіночий рід — словотвірний тип на -їсть та ін.). Пасивність чоловічого роду свідчить про непохідність значної кількості цього підкласу іменників або, навпаки, нульовий суфікс — при наявності кінцевого твердого основи — свідчення чоловічого роду, наприклад: хліборіз, водовоз, підхід, наказ,розділ та ін. Існує дванадцять кінцевих твердих основи ([в], [п], [л], [г], [ц], [с], [м], [з], [б], [н], [т]), що виступають формальними показниками чоловічого роду, серед немотивованих іменників вони складають 78,1 %. Тільки вісім твердих приголосних різною мірою можуть виражати ГЗ і чоловічого і жіночого роду. Щоправда, іменники жіночого роду в кожній підгрупі становлять не більш як 0,3 % слів. Нульова суфіксація поширена і серед іменників жіночого роду (наприклад, розповідь, відповідь), але вона характерна лише для слів на м’який приголосний і на -а, пор.: розлука, втеча, промова тощо. |