План
1. Типи речень за структурою.
2. Типи речень за модальністю і функціональна класифікація речень.
3. Типи речень за експресією.
4. Особливості ускладнення простого речення і типи мовленнєвої членованості /
нечленованості, повноти / неповноти речень.
Рекомендована література
а) основна
1. Вихованець І. Поняття елементарності синтаксичних одиниць // Лінгвістичні
студії: 36. наук, праць. Вип. 6. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – С. 17-20.
2. Вихованець І. Про одну характерологічну синтаксичну ознаку української
мови // Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип. 6. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – С.
20 – 22.
3. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: Монографія.
– Донецьк: ДонНУ, 2001. – 662 с.
4. Плющ Н.П. Про один із засобів вираження суб’єктивної модальності речення //
Українська мова і література в школі. – 1975. – № 12. – С. 45 – 52.
5. Русанівський В.М. Форма умовного способу і вираження значення умови в
реченні // Українська мова і література в школі. – 1975. – № 6. – С. 42 – 48.
6. Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної
української мови. Проблемні питання: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. –
670 с.
б) для самостійного конспектування
1. Загнітко А.П. Граматичний аналітизм і реченнєва структура // Лінгвістичні
студії: 36. наук, праць. Вип. 1. – Донецьк: ДонДУ, 1994. – С. 41 – 64.
2. Кононенко В.І. Нові тенденції у розвитку сучасного синтаксису // Українська мова
і література в школі. – 1973. – № 1. – С. 19 – 27.
3. Дудик П.С. Спонукальні речення і слова-речення // Українська мова і література в
школі. – 1971. – № 9. – С. 30 – 35.
Завдання І.
Визначте тип речень за комунікативною настановою.
Наказ дано (коротко й суворо): Вдарити й розбити ворогів (В. Еллан-
Блакитний). Хто звів семибрамні Фіви? (П. Загребельний). Хоч би схлипнула чи
зітхнула, одразу полегшало б (Є. Гуцало). Та що зробиш, як нема де дітись од самого
себе? (Є.Гуцало). Може, воно ще там не дитина, а булька, – і вбивати?! (Є. Гуцало).
Батькові наливали в рот чорти гарячу смолу, щоб не пив горілки і не бив матері
(О. Довженко).
Завдання II.
Охарактеризуйте речення за емоційним забарвленням та за відношенням до
дійсності.
Я голубе платтячко, бачте, наділа дівоцьке, косу по-скромному заплела –
заговіла, а ви такий бідний та самітний, що й сьогодні не розговієтеся (М. Куліш).
Куди б не йшли, де б не спинились, Порожнє поле у очах, Щоб серце судорожніш
билось По непереспаних ночах, Щоб серце свій передчувало Останній скорч. А
мертвий зір Все бачитиме: даль, навалу І нерозкаяний простір (Є. Маланюк). Правда,
25
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
він не дуже був схожий на нашого діда, бо був голий, як у бані, і борода була в нього
не біла, а руда, присмалена вогнем, а волосся на голові стояло сторч і аж цвірчало в
полум’ї (О. Довженко). Я поспішаю, щоб уже ніколи більше не розлучатися з тобою,
щоб навіки назвати своєю і назавжди поєднати наші долі! (В. Малик). Звичайно, не
боки облежувати та саламаху їсти, а теж нести військову службу (В. Малик). От
тільки як же ви тепер? (В. Малик).
Завдання III.
Визначте тип речення за членованістю / нечленованістю та за характером
предикативної основи.
Мово рідна! Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, – Гей,
яка ж прекрасна Ти! (І. Багряний). Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти
могутня, рідна мово! Мово – пісня колискова. Мова – матері уста (І. Багряний).
Слухаю. Добрий день… Так. Ви правильно назвали моє прізвище… (В. Савченко).
Доброго ранку, шановні народні депутати!; Джмелі спросоння – буц! – лобами!
Попадали, ревуть в траві. І задзвонили над джмелями Дзвінки-дзвіночки лісові
(М. Вінграновський).
Завдання IV.
Розставте розділові знаки, визначте тип речення за формальною
елементарністю І неелементарністю та за семантичною елементарністю /
неелементарністю.
Станція де я вийшов була маленька старенька як старовинна дерев’яна сільська
церковця. На станційному подвір’ї чекали пасажирів фурмани. Вони подивились на
мене байдужими очима зробивши мені цим тайну втіху.
Я вийшов у поле і з полегшенням провів поглядом поїзд що тікав у жовто-синю
далечінь. Тепер принаймні на цю ніч можна було бути спокійним її я постановив
провести в першому селі в якій-небудь клуні на весняному запашному як чай сіні про
себе показуючи язика всім тим кому дуже хотілося знати де я.
Дорога майнувши сірим хвостом безшумно сховалася в зелені хлібів. Над моєю
головою вирисовуючи незримі вісімки кружляла зграя веселих вечірніх мушок. Десь
збоку внизу сочно чиркала коса і звідти віяло вогким густим духом свіжокошеного
сіна.
Я веселіше підтягнув на плечі клунок поправив солдатського картуза якого на
мене начепили для поважнішої конспірації і стараючись ступати в такт косі бадьоро
пішов уперед.
Несподівано сажнів за п’ятнадцять переді мною я побачив чоловіка. Де він був
досі я не міг збагнути дорога ніби весь час була порожня.
Подорожній щось робив ідучи витирався чи сякався безперестанку. Посувався
він помалу ступаючи важко й розмірене немов несучи на плечах відро з водою.
Часом він устромлявся в кругле червоне лице місяця що сходив над далекою смугою
лісу й був подібний до червонопикої баби яка цікаво приглядається до чогось з-за
свого тину. Тоді контури подорожнього ставали чіткими й темними (В. Винниченко
“Терень”).
Запитання для самоперевірки
1. Зіставити типології простих речень у вишівських посібниках та у шкільній
практиці. Охарактеризувати основні відмінності, навести приклади таких
речень.
26
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
2. Які речення називають різнофункціональними? Навести приклади.
3. Перерахувати основні засоби вираження питальності, спонукальності,
бажальності, емоційності.
4. Проаналізувати заперечні речення.
5. Охарактеризувати членовані та нечленовані структури.
.