Стилістика, як і кожна наука, має свій об’єкт вив­чення і предмет вивчення.

Об’єкт стилістики української мови. Ним є реальні функції мовних одиниць кожного з рівнів мови, які впродовж її розвитку закріпились за кожною мовною одиницею — фонемою, морфемою, словом, ре­ченням. Українська мова, її одиниці з певними стиліс-” тичними функціями створені українським народом. Отже, об’єкт стилістики — це вся сукупність мовних одиниць з їх функціями (від звуків, літер до тексту), найрізноманітніше усне й писемне функціонування ук­раїнської мови. За умови стилістичного, тобто найраціо- нальнішого, використання мови в мовленні, одиниці мови забезпечують найдоцільніше з усіх поглядів вира­ження думок і почувань. Об’єктом (денотатом) стиліс­тики є також уся система функцій літературної мови, всіх її структурних елементів.

Предмет стилістики української мови. Це переважно друковані мовознавчі джерела, присвяче­ні вивченню об’єкта стилістики (реальних функцій усіх одиниць української літературної мови). Створюють йо­го, як правило, вчені-лінгвісти, які досліджують функ­ції найрізноманітніших одиниць української мови як окремої комунікативної системи.

Щоб оволодіти предметом стилістики, потрібно до­класти спеціальних зусиль, ознайомитись з науковою і науково-методичною літературою із стилістики, куль­тури мовлення, тому предметом стилістики є і сукуп­ність знань про мову, про її стилістичні (функціональні) можливості. На відміну від об’єкта стилістики, який майже не залежить від суб’єктивних якостей окремої особи, предмет стилістики має не тільки об’єктивний характер (бо об’єктивно існує об’єкт стилістики — вся система реальних мовних одиниць), а й суб’єктивний, оскільки кожен мовець більшою чи меншою мірою сво­єрідно користується мовними одиницями з властивими кожній із них функціями. Це залежить від загальної ерудиції мовця, знання ним мови, його життєвого досві­ду, віку, професії, інших особистісних якостей.

Отже, вивчення об’єкта і предмета стилістики важли­ве для розуміння стилістики мови і стилістики мовлення.