Стилістичний аналіз мови полягає у визначенні функції (функцій) мовних одиниць, тобто у виявленні певних стилістем, які нерівноцінні комунікативно, не­однаково сприймаються й використовуються мовцями. Стилістичний аналіз є своєрідним продовженням будь- якого іншого лінгвістичного аналізу (фонетичного, фо­нологічного, морфемного, морфологічного, синтаксич­ного, лексичного та ін.), бо немає власне стиліс­тичних одиниць мови — мовних одиниць, які були б тільки стилістичними. Стилістичні одиниці мови (стилістичні функції мовних одиниць) існують лише в єдності з іншими мовними одиницями — фонетичними, граматичними, які за своєю сутністю завжди матеріаль­ні. Наприклад, фонеми створюються (матеріально, фі­зично й фізіологічно) мовними органами людини, через що й можуть сприйматися нею на слух, а їх функції (стилістичні функції, стилістеми) — це породження й ознака, властивість кожної з мовних одиниць. Отже, стилістична функція всіх складників мови завжди має матеріальну основу, витворена нею і усвідомлюється ра­зом з нею. Будучи явищем нематеріальним, кожна стилістична функція в той же час ґрунтується на мате­ріальній природі звуків, кожен з яких може функціону­вати і самостійно (як слово-речення: А!, О та ін.). Будь- яка функція — це завжди витвір певної матерії, тому стилістичні мовні одиниці (стилістеми) одночасно є оди­ницями фонетичними, акцентними, морфемними, мор­фологічними, синтаксичними, а також лексичними (се­мантичними), фразеологічними. Семантика слова — явище само по собі ідеальне — сприймається, усвідом­люється тільки через особливу матеріальну природу тих звуків, з яких утворилося слово. Не було б матеріальних звуків — не було б і слів з їх семантикою — явищем іде­альним, якщо розмірковувати про семантику слова ок- ремішньо. Стилістична якість слова (словосполучення, речення) має в своїй основі матеріальність усіх мовних одиниць. Тому варто було б вести мову про фонетико- стилістичні, морфемно-стилістичні, морфологічно-сти­лістичні, синтаксично-стилістичні та інші мовні одини­ці. Тільки через незручність, складність ці терміни в на­уці не закріпилися. Виділяючи й усвідомлюючи функції найрізноманітніших мовних одиниць (матеріальних за своєю природою), слід мати на увазі, що жодна з них не має окремого буття, що функція, скажімо, слова — це лише витвір своєрідної матерії конкретного слова, яке сформувалося з матеріальних звуків і за яким у колек­тивному спілкуванні закріпилась певна семантика.

Отже, стилістичний аналіз усіх мовних одиниць зав­жди є завершальним. Він своєрідно доповнює аналіз фо­нетичний, морфемний, лексичний чи будь-який інший і тому потребує знань усіх мовознавчих дисциплін, які стосуються конкретної мови.