Вона становить теорію і практику найраціональнішого — усного й писемного — вживання мовних одиниць із тими функціями, які за­кріпились за ними в системі літературної мови. Сти­лістика мовлення — найтиповіше, зразкове, нормативне й комунікативно доречне використання мовцем, українським етносом усього того, що познача­ється терміном «стилістика української літературної мови».

Стилістика українського (за національною ознакою) мовлення реалізується в нормативному мовленні перед­усім тих, хто володіє усталеною технікою користування українською мовою в її літературно-нормативному вия­ві. Індивідуальні особливості мовлення завжди несуттє­ві, вони лише відрізняють мовлення однієї особи від мовлення іншої і не повинні ускладнювати взаємного розуміння, отже, й повноцінного спілкування.