Кожна наука — як окрема галузь знань чи навчаль­на дисципліна — завжди соціально важлива, має непов­торно своєрідне теоретичне і практичне значення.

Теоретичне значення стилістики. Воно полягає в тому, що знання теорії цієї науки збагачує знаннями про найусталеніші функції мовних одиниць, дає рекомендації щодо того, як можна з найбільшою комунікативною доцільністю користуватись мовою в її усній і писемній формах. Теоретичне значення стиліс­тики — це і їі пізнавальне значення як специ­фічної лінгвістичної теорії; сукупність знань про функ­ції всіх мовних одиниць — фонем, морфем, слів та ін.

Практичне значення стилістики. Воно знаходить своє втілення в тому, що ця галузь знань об’єктивно й суттєво вдосконалює володіння мовою кожним із мовців, формує необхідні для освіченої лю­дини мовленнєві вміння й навички, їхній зміст і обсяг. Уся теорія стилістики повинна бути зорієнтованою практично, а будь-яка мовностилістична практика мов­ців — теоретично обґрунтованою, усвідомленою і зреа­лізованою. Тому найтісніша (діалектична) єдність сти­лістичної теорії і практики становить підґрунтя їх роз­витку, є передумовою й основою буття стилістики, яка дає змогу збагнути найтонші відтінки висловлюваних думок і почувань, уникнути штампів (не зовсім дореч­них форм висловлювання), допомагає всебічно розвива­ти мислено-емоційну спроможність і естетичний смак мовців, сповна досягати на цій основі і культури усного й писемного мовлення.

Отже, тільки за умови вмотивованого поєднання теорії і практики стилістики можливе всебічне розу­міння тих мовленевих реалій, знання і використання яких забезпечує високий рівень культури мовлення кожного.