Мова є системою систем. Система – це сукупність взаємопов’язаних і взаємо-
зумовлених елементів, одиниць, частин (сегментів), об’єднаних за спільною ознакою,
призначенням. Система мови характеризується функціями, способами, засобами, від­
ношеннями між елементами внутрішньої системи мови, особливостями, закономір­
ностями, внутрішньою структурою. Структура – це спосіб організації системи, її
внутрішня будова.
Будь-яка мова має чотирирівневу (чотириярусну) будову. Перший ярус, або рі­
вень, – це фонологічний, другий – м орф ологічний, третій – лекси-
ко-семантичнийі четвертий рівень – синтаксичний.
Кожен рівень має свою одиницю: фонологічний – фонему, морфологічний – мор­
фему, лексико-семантичний – лексему (слово), синтаксичний – речення.
15 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
Усі названі рівні становлять собою окремі системи, складаються з певних під
систем і вивчаються окремими лінгвістичними науками: фонологічний – фонетикою і
фонологією, морфологічний – морфологією, лексиюо-семантичний – лексикологією
синтаксичний – синтаксисом. Морфологію і синтаксис об’єднують в один розділ
граматику.
Мовні рівні взаємопов’язані, на їх стику виникають проміжні рівні – морф0л
нелогічний, словотвірний і фразеологічний.
Морфонологія вивчає фонеми в їх співвідношенні з морфемами і словоформами
встановлює основні варіанти морфем і правила їх перетворення на інші варіанти
наприклад: семи – сьомий, нога – нозі, проте власних мовних одиниць не має.
Словотвірний проміжний рівень мови також не має власної (специфічної) оди­
ниці. Словотвірна система є дуже складною. Ця складність установлена найрізно­
манітнішими зв’язками з іншими рівнями мови; морфологічним – лексико-семантич-
ним – фонологічним – синтаксичним, а також із проміжними рівнями: морфоно­
логічним і фразеологічним.
У кожній мові є вільні й стійкі словосполучення. Стійкі словосполучення, або
сукупність фразеологізмів певної мови, вивчає фразеологія.
У внутрішній системі мови існує певна сукупність відношень між елементами:
парадигматичні (ґрунтуються на подібності й відмінностях позначувальних і позна-
чуваних одиниць мови), синтагматичні (здатність мовних одиниць поєднуватись),
ієрархічні (відношення простіших одиниць до складніших і здатність об’єднувати
одиниці різних рівнів).