Найважливіш і ознаки слова
слово складається із звуків
слово має лексичне значення
має один наголос
слово може поділятися на менші
мовні одиниці
у складі речення слова виконують
комунікативну функцію
поза реченням слова виконують
номінативну функцію

 

 

Зміст найважливіш их ознак
слово маг матеріальну основу, йому властива
певна внутрішня впорядкованість звуків, його
не можна розірвати
слово щось називає або виражаг
тільки склалні слова можуть мати ще й побічний
наголос
морфеми слова (основа, закінчення, префікс,
корінь, суфікс, постфікс)
слово пов’язується з іншими словами у реченні
змістовими і граматичними з в ’язками
слова здатні мати в реченні граматичні форми та
синтаксичні функції

 

 

Повнозначні слова – це ті
слова, які маю ть лексичні і гра­
матичні значення: гай, людина,
білий, гарно, весело, взимку,
ж ити та под. До повнозначних
належать іменники, прикмет­
ники, числівники, займенники,
дієслова, прислівники
Службові слова мають тільки
граматичні значення виражати
відношення просторовості (на.
під), причиновості (бо, через,
тому що), сднальності (і, й, то)
та ін. Службовими словами с
сполучники, прийменники,
частки
Вигуки і звукона­
слідування не нази­
вають, а лише ви­
ражають почуття,
емоції, реакції, во­
левиявлення. акус­
тичні образи (ой!,
ах!, ура!, гей!)

 

 

Властивість слова означати предмети, ознаки, дії, кількість називається л ек ­
сичним значенням слова.
Лексичне значення слова хоч і стійке, проте не залишаг гься незмінним. Згодом
слово може змінити значення, набути новою . Наприклад, запозичене слово білет (від
лат. bulla) первісно означало «водяна бульбашка, брунька, юлота капсула з аму­
летом», з часом набуло нового значення – «записка з печаткою», пізніше «картка
з екзаменаційними питаннями»,’ розмовне – те саме, що квиток.
Слова, що є назвами, співвідносними з конкретними речами, о б ’єктами, властиво­
стями, діями називаються словами з конкретним значенням (клен, липа, качина; ніс.
вухо, око; трактор, косарка; новий, старий, червоний; лежить, сидить, писав,
читас). Крім таких слів, у кожній мові є лексика, не співвідносна з конкретними
19 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛГГЕРАТУРНА МОВА
^мигтами. ознаками, діями. Це слова, використовувані для називання понять, що
атслагься поза зв’язком із конкретними предметами та явищами. Наприклад, такі
иют, як радість, сум, давнина, кохання, майбутній, сучасний і т. п., звуться словами
з абстрактним значенням. Отже, абстрактне значення – це узагальнене значення.