План
1. Присудок як граматична категорія речення.
2. Структурні різновиди присудка.
3. Морфологічні та семантичні вияви присудка.
4. Особливості аналітизму в сучасній українській мові.
Рекомендована література
а) основна
1. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К.:
Либідь, 1993.-368 с.
2. Загяітко А.П. Український синтаксис (науково-теоретичний і навчально-
практичний комплекс): Навч. посібник-К.: ІЗМН, 1996. -Ч. 1. -202 с.
3. іаініїко А.П. Граматичний аналітизм і реченнєва структура // Лінгвістичні
студії: 36. наук, праць. Вип. 1. – Донецьк: ДонДУ, 1994. – С. 41 – 64.
4. СЛИНЬКО 1.1., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної
української мови. Проблемні питання: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. –
670 с.
б) для самостійного конспектування
1. Веселая Н. Именительньїй падеж существительного как
неморфологизированное сказуемое // Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип.
11.- Донецьк: ДонНУ, 2003,- Ч. 1.-С. 107-117.
2. Вихованець І.Р. Називний, орудний і знахідний відмінки у функції присудка //
Українська мова і література в школі. – 1973. — № 8. -С. 23 -33.
3. Вихованець І.Р. Прийменниковий давальний у структурі словосполучення і
речення // Синтаксис словосполучення і простого речення. Синтаксичні категорії і
зв’язки. – К.: Наук, думка, 1975. -С. 85- 108.
4. Вінтонів М. Моделі складеного іменного присудка в сучасній українській мові
(II) // Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип. 4. – Донецьк: ДонДУ, 1998. – С.
24 – 30.
5. Вінтонів М. Питання межі складеного дієслівного присудка в сучасній
українській мові // Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип. 8. – Донецьк:
ДонНУ, 2001.-С. 72-76.
6. Вінтонів М.О. Функціонально-семантичні вияви предикатів дії в сучасній
українській мові // Лінгвістичні студії. 36. наук, праць. Вип. 5. – Донецьк:
ДонДУ, 1999.-С. 103-111.
7. Іваницька Н.Л. Взаємна зумовленість форм головних членів двоскладного
речення // Українська мова і література в школі. – 1979. – № 10. – С. 28 – 34.
8. Іваницька Н.Л. Складений присудок як синтаксична структура // Синтаксис
словосполучення і простого речення. Синтаксичні категорії і зв’язки. – К.: Наук,
думка, 1975.-С. 59-85.
29
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
9. Іваницька Н.Л. Трьохелементний присудок в українській мові // Українська мова
і література в школі. – 1973. – № 1. – С. 16 – 24.
в) додаткова
1. Белошапкова В.А. Современньїй руский язьік: Синтаксис. – М.: Вьісш шк, 1977.
-С. 99-116.
2. Вінтонів М.О. Місце присудка у структурі речення // Лінгвістичні студії: 36.
наук, праць. Вип. 2. – Донецьк: ДонДУ, 1996. – С. 38 – 40.
3. Кадомцева Л.О. Українська мова: Синтаксис простого речення. – К.: Вища шк.,
1985.-С. 29-62.
4. Лекант П.А. Типьт и формьі сказуемого в современном русском язьіке. – М.:
Вьісш. шк., 1976. – 141 с.
5. Русская грамматика. – М.: Наука, 1980. – Т.2. – С. 83 – 159, 237 – 268, 278 – 315,
422-461.
Завдання І.
У наведених реченнях підкресліть присудки, вкажіть різновиди простого
присудка.
На мостах калинових калинові знамена (Д. Білоус). Не довго йому лишалося
топтати ряст (М. Стельмах). Знаєш, Марку, коли б я був знав те, що тепер знаю, я
був би не скомпанував тих повітальних віршів… (А. Чайковський). Під морозним
вітром – біла тризна, Сніг сліпить, вирує рівнина, – То встає озимина залізна, Крізь
крижаний сніг – озимина (Є. Маланюк). Оксен блись одного в вухо, блись другого,
до дверей і – кричи, свисти! (Г. Тютюнник). Перестріла мене Галя на вулиці та
давай розпитувати про тебе (О. Довженко). Моя любове! Я перед тобою
(Л. Костенко). Він першого ж дня нагнав страху на прочан (М. Стельмах).
Завдання II.
Визначте структурні різновиди присудка.
Він їхав, їхав, а полю не було кінця (О. Гончар). Альтов захотів зробити
хлопчині щось приємне, щоб потім той мав розповідати що своїм товаришам… (Є.
Гуцало). Неспроможний передати велич і красу найбільшого константинопольського
храму, він намагався приголомшити хоч лічбами…(П. Загребельний). Узявся він рани
душевні зцілити І ліки змінив на перо: Розгублений батько, знедолені діти Знайшли в
його слові добро (М. Тарновський). Благородно, в романтичному дусі поводить він
себе в останні години життя, відмовляється врятуватися ціною смерті Кирила Тура,
який прийшов визволити його із в’язниці (В. Неділько). Не бажаю, щоб ти, доню, Тут
лишилась сиротою, — Бо нема на світі гірше, Як убогій сиротині (Ю. Тарнавський). А
ми живі, нам треба поспішати (Л. Костенко). Повітря зробилося прозорим (М.
Коцюбинський). Любить свій край – це значить все любити, у чім його святе ім’я
живе (В. Сосюра).
Завдання III.
Підкреслити присудки, охарактеризувати допоміжні компоненти складеного
дієслівного присудка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки (Л. Костенко). Ти не дивись, що дівчинка
сумна ця (Л. Костенко). Вона росте ще, завтра буде вищенька (Л. Костенко).
Відважний і великодушний, він ладен віддати життя за бойове побратимство,
козацькі звичаї (В. Неділько). Рад я знать, чия перша рука підійметься на мене
(І. Франко ). І то чому: бо любить іншу дівчину, а вірність має душу неподільчиву
30
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
(Л. Костенко). Тоді ми, вряд, упевнившись на ділі, що Гриць умер, отруєний, в
четвер, предать землі звеліли до неділі, прийнявши справу криміналітер
(Л. Костенко). А степам будуть груди пекти ті залишені в полі гранати, те покиддя
війни на грузьких слідах череди (Л. Костенко). Під горою стояла вагітна, як поле,
мати (Л. Костенко). Не допусти, щоб світ зійшовся клином, і не присни, для чого я
живу (Л. Костенко). І жадний примус, жадне зло їх не примусило скоритися !
(Є. Маланюк). А дівчата бояться ламати калину, кажуть, що то твої
руки…(В. Голобородько). Ти зовсім мене не кохала, А я був повинен забуть…
(Олександр Олесь).
Завдання IV.
Підкресліть присудки, визначте тип зв ‘язки складеного іменного присудка.
Літери – круглі, Мова – чітка. Мати – помалу читає (Г. Чубач). Хмара над
верховиною, гора стала рости й рости, дим почав обгортати всю гору, закриваючи
сонце, і нараз розітнулося громове голосіння труб, мов тисячу їх було сховано в
хмарі і трубили в них велетні (Г. Хоткевич). Його ж ти зрадила і степом Пішла
рабинею Петра (В. Сосюра). Його життя розширив обрій 3 життям безперестанний
бій, Щоб знявсь він птахом до зірок. Та жаль, в Січі нема жінок (В. Сосюра). Доріг
багато, але шлях один! (М. Вінграновський). Може, ми квітками, може, васильками
станем – я і ти (В. Сосюра). Не бажаю, щоб ти, доню, Тут лишилась сиротою…
(Ю. Тарнавський).
Завдання V.
Прокоментуйте розділові знаки, охарактерийте головні члени речення.
Століття твоєї боротьби, грім твоєї славетної зброї, десятиліття тяжких поразок,
іспитів, ощадності, збирання сил, твоя вперта невтомність, шляхетна сувора
брутальність, твоя кров, піт, наука, праця – все кінець кінцем утворило Мертенса!
(В. Винниченко). Ну, не пустити погрітися – гріх (Є. Гуцало). Мати ненавиділа діда і
вважала його за чорнокнижника. Ми не вірили матері і захищали діда од її нападів,
бо псалтир всередині був не чорний, а білий, а товста шкіряна палітурка – коричнева,
як гречаний мед чи стара халя (О. Довженко). Один був інженер, один (що вже й
зовсім незвично) – поет, один – лікар, четвертий – Отава (П. Загребельний). Набити
руку – це не означає побити руки (Гр. Тютюнник). Зідул і бабуся – це тільки варіації
одного і того ж типу (М. Хвильовий).
Запитання для самоперевірки
1. Визначити диференційні ознаки присудка.
2. Проаналізувати морфологічні вияви присудка в сучасній українській мові.
3. Охарактеризувати допоміжні компоненти складеного дієслівного присудка.
4. Розмежувати типи зв’язок складеного іменного присудка.
5. З’ясувати морфологічні вияви іменної частини присудка.
6. Вияскравити критерії щодо встановлення межі присудка у структурі
речення.
7. Сформулювати погляди щодо статусу присудка в структурі речення.
.