Звуки мови відрізняються один від одного насамперед набором обертонів. Обер­
тони, з яких складається певний звук мови, називаються формантами. Визначаль­
ними в розпізнаванні голосних звуків є перші дві форманти. Наприклад, за деякими
даними, для а – це приблизно 700 і 1200 Гц, для о – 400 і 800 Гц, для у -3 0 0 і 700 Гц,
для і – 200 і 2200 Гц, для и – 300 і 1900 Гц, для е – це 400 і 1600 Гц (у вимові різних
людей висота формант неоднакова).
Ті звуки, у яких перша і друга форманти досить близькі одна до одної, називаються
компактними (наприклад, [о] і [у]). Якщо обидві форманти далекі одна від одної, то
маємо справу з дифузним звуком (наприклад, [о]-[і]). Висоту звука визначає друга
форманта: з цього погляду до низьких звуків належить у, до високих – і.
Ненаголошені голосні, які творяться поряд, тобто компактні звуки, можуть сплу-
іуватися.
Сплутування можливе в таких чотирьох парах голосних:
< :
Ненаголошені голосні [і], [у], [а] вимовляються досить виразно, мало чим від­
різняючись якісно від наголошених.
Щодо приголосних, то їхню акустичну природу ще як слід не вивчено.
У різних мовах ті самі на перший погляд звуки різняться деякими своїми фор­
мантами (наприклад, звук [а] в українській, російській, англійській, німецькій, фран­
цузькій мовах звучить трохи інакше, тому що не всі його форманти в цих мовах
однакові).
Для відбиття і посилення форманти, тобто будь-якого звука, струнні й музичні
інструменти мають деку (частина корпуса, (коробки)). Коли притискується струна до
різних точок грифа музичних інструментів, вона відтягується* більше або менше,
відповідно змінюється амплітуда коливань. Чим більша кількість коливань за оди­
ницю часу, тим вищий звук, що підсилюється декою, яка служить резонатором.
Примітка. Форманта – призвук, що надає звучанню музичного інструмента або
голосу характерного забарвлення тембру. Форчант – частина слова, що змінює лексичне
и граматичне значення кореня або основи; служить для словотвору і словозміни; афікс.
Наприклад, у словах побілити і побілений лексичне і граматичне значення змінюють
форманти: дієслівні суфікси -ти; дієприкметниковий суфікс -єн- і закінчення -ий.