| Лівобічна валентність дієслова може бути лексично вираженою й лексично невираженою і реалізуватись різними відмінками; інваріантним серед них є називний. У генетично первинних конструкціях ліва валентність репрезентується лексично вираженим аргументом, варіантом таких конструкцій є предикативні одиниці типу Світає; Смеркає; Дощить; Морозить, у яких дієслово як віртуальний знак не вказує на суб’єкта дії. Для активних дієслів лексична вираженність аген- са є віртуально мотивованою, а лексична невираженність виступає варіантним виявом, модифікацією відповідної абстрактної схеми – Дівча- та весело заспівали голосну пісню//Весело заспівали голосну пісню; Заживемо щасливо, як майстри збудують хату нам (Яновський, 1958, т. 1, с. 257) // Заживемо щасливо, як збудують хату нам. Коло дієслів, для яких характерною модифікацією і нормою є лексичне невиражен- ня аргумента, у сучасній українскій мові вузьке (близько 50 лексем: завагатися, забагнутися, забажатися, забайдужитися, забандюритися, заніколитися, захотітися, захтітися, бажатися, базарюватися, балакатися, думатися, гукатися, повидітися, плаватися, літатися. |
| РОЗДІЛ V. Особливості міжрівневоі граматичної категорії. |
| 259 |
| піілюблятися, помогтися, поморитися, поспатися, спочиватися, спатися, служитися, працюватися, поярмаркуватися, танцюватися, хтітися тощо). Сюди належать дієслова, що означають атмосферні •вища, стани природи, наприклад: вечоріти, дніти, розвиднятися, темніти та ін. Заданими Г. А. Климова, клас стативних дієслів складеться головним чином із дієслів фізичного стану, що співвідносять- і’іі а референтами неактивного класу як зі своїми суб’єктами [Климов
1983, с. 86-87]. В окремих випадках вони можуть виступати і при акти іших суб’єктах. До стативних дієслів належать лексеми із семантикою: 1) «висіти», 2) «валитися», 3) «котитися», 4) «бути високим», ‘•)) «бути довгим», 6) «бути великим», 1) «бути чистим», 8) «бути важким», 9) «бути чорним», 10) «бути зеленим», 11) «бути сухим» і Магалі всі дієслова якості, значення яких в мовах номінативно-аку- .штивного ладу може передаватися сполученням дієслова бути з прикметником. Очевидно, що клас стативних дієслів в українській мові позначає певний стан суб’єкта, наприклад: Мене трясе; Батькові не і-питься; Дівчина співає; Тебе лихоманить; Синіє небо; Біліє стіна; Кода випаровується; Квітує жито; Сонце гріє тощо. Стативні дієсло- М є потенційно одновалентними з реалізацією першого аргумента, що Позначає виконувача певної дії/носія стану. |