Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Український складоподіл

У сучасному українському літературному мовленні складоподіл підпорядкований
тенденції наростаючої звучності в межах складу, що зумовлює дію відкритого складу
У зв’язку з цим українські склади повинні закінчуватися голосними, вони, як най.
гучніші, утворюють вершину складу.
Милозвучність нашої мови вимагає усунення груп приголосних у межах одного
складу. Коли між складами виявляється збіг приголосних, то межа між складами
повинна пройти так, щоб гучність звуків попереднього складу спадала, а наступного-
зростала або повторювала гучність попереднього, тобто гучність ніби пульсує: «біль-
шою-меншою» – «меншою-більшою» або однаковою силою звучання.
Позначимо гучність звуків цифрами: голосні (найгучніші) – 4, сонорні приголосні
– З, шумні дзвінкі приголосні — 2, а глухі – 1. Наприклад, запишемо у схемі індекс
гучності для слова дужка
2 4 2 – 1 4
Бачимо* що це слово слід поділити на склади так: дуж-ка. І в слові казка поділ на
склади буде таким: каз-ка, бо якщо віднести [з] до другого складу, то на його початку
гучність знижуватиметься, а лише потім наростатиме (з-к), що суперечить природі
нашого складу. Порівняйте гучність звуків у словах казка і каска:
1 4 2 _ 1 4 і 1 4 1 1 4
: ловах 1) мирний; 2) рідний; 3) думка; 4) верба:
3 4 3 — 3 4 3 ; 2) 3 4 2 _ 3 4 3
3) 2 4 3 – 1 4 ; 4) 3 4 3 — 2 4 9
Поділ слів на склади в українській мові не довільний, а підпорядковується таким
правилам:
1. Будь-який приголосний між двома голосними належить до наступного складу:
го-ди-на, жа-рі-ти, су-є-та, ту-го-ву-хий.
2. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після голосного перед
наступним приголосним (сонорним, дзвінким, глухим) відносяться до попереднього
складу: бар-вц, бам-бук, бал-ті-єць.
3. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після приголосного
(дзвінкого і глухого) перед голосним разом із дзвінким і глухим приголосним
належать до наступного складу, тобто два приголосні – дзвінкий і сонорний, глухий і
сонорний – обидва належать до наступного складу: ва-бли-вий, ва-тра.
4. Два дзвінкі або два глухі приголосні належать до наступного складу:
до-ста-ви-ти, до-сти-га-ти, на-дба-ти,дру-жба.
5. Два приголосні, перший з яких дзвінкий, а другий—глухий, належать до різних
складів: вез-ти, буд-ка, важ-кий.
6. Подвоєні і подовжені приголосні завжди відносяться до наступного складу:
зна-ння, нав-ча-ння, сті-нний, не-ска-за-нний, ві-дда-ти.
64 Фонетика
7. Три і чотири приголосні можуть розпадатися і не розпадатися, якщо кінцевим у
них є шумний: кі-стка, ві-стка і кіст-ка, віст-ка; і не розпадаються, якщо кінцевим є
сонорний: за-здрі-сний, на-стрій, го-стрий.
8. Три приголосні розпадаються, якщо перший і останній у них – сонорний:
акорд-ний.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.