Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Такт

Такт – це частина синтагми, об’єднана одним наголосом. Такт може збігатися зі
словом і може включати кілька слів. Короткі, неповнозначні слова не мають свого
наголосу й приєднуються до наголошеного слова. Наприклад, фраза Сивоокові гаразд
відоме було відчуття: якщо створене тобою здавалося зроблене кимось іншим –
набагато здібнішим за тебе, коли сам дивувався і не вірив, що то твоя праця, – отоді
й був справжній успіх (П. Загребельний), у якій 31 слово, розпадається на 10 синтагм і
21 такт.
Фонетичне слово – це відрізок мовленнєвого потоку, об’єднаний одним сло­
весним наголосом. У фонетичне слово, або акцентні групи звичайно об’єднуються на
основі змісту повнозначні слова разом із службовим. Так, у фразі Голова без розуму, /
як ліхтар без свічки //(Нар. творчість) дві фонетичні синтагми, у кожній з яких по два
фонетичні слова. У фонетичному слові [читай-но] паузи немає.
В українській мові, як і в багатьох інших, відбувається злиття службових слів,
позбавлених у реченні самостійного наголошення, що є клітикам и. Слова, які, втра­
тивши наголос, приєднуються до наступних самостійних слів, називаються про-
кл іткам и , а явище – проклізою (від грец. ргосііпо – нахиляю вперед). Наприклад,
перед шкалою, на дорозі, у лузі. Службові слова, які приєднуються до попередніх,
утворюючи з ним одне фонетичне ціле, називаються енклітиками, а явище ~
82 Фонетика
енклізою (від грец. епсііпо – відхиляю). Наприклад: знайшов би, відійди-но,
скажи-но.
Фонетичне слово (при повільному темпі мовлення) членується на склади (най­
менша вимовна одиниця), або – група звуків, об’єднаних навколо складотворного
голосного: Ти-хо! І-ме-ни-нни-ця йде.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.