Паузи використовуються як засіб смислового та емоційного виділення слова або
синтагми. У зв’язку з цим розрізняють паузи логічні і психологічні. Найбільші паузи
у кінці речень (вони позначаються знаком //), менші (позначаються знаком /) – в кінці
частин складного речення, а також усередині речення між синтагмами.
Паузи не завжди збігаються з розділовими знаками. Наприклад, у реченні Хо­
тілося кудись кинутися, щось зробити – щось велике, дуже і гарне-гарне!.. (Б. Грін-
ченко) після слова дуже пауза є, а розділового знака немає.
Між підметом і присудком завжди є невелика пауза, а розділові знаки, як правило,
не ставляться. Немає паузи перед звертаннями, які стоять у кінці речення або все­
редині синтагми, хоч комами вони виділяються обов’язково. Наприклад:
Ото – мій шлях: повернення чи не…
Ото – мій шлях: світ за очі. Єдине.
Прости мені, кохана Батьківщино.
О матере, не проклени мене! (В. Стус).
86 Фонетика
Менш виразні паузи бувають звичайно в кінці частин складного (складносу­
рядного чи складнопідрядного) речення, а також усередині речення між синтагмами.
У транскрипції така пауза позначається знаком [ | ].
Іноді від місця паузи в реченні залежить його зміст. Порівняйте, наприклад, такі
речення: /X століття в історії Київської Русі / було переломним етапом// і /
X століття / в історії Київської Русі було переломним етапом//
Паузи можуть використовуватися як засоби передавання: а) незакінченої, обірва­
ної мови: Колись тут у вихідний сотні полтавчан побачив би, а тепер… (О. Гончар);
б) хвилювання: Що це за життя, – скаржився один з них, – зараз тремти – цих бійся,
ті прийдуть – тих бійся… (О. Гончар); в) несподіваного змістового переходу: Ще
мить і … щасти вам! Вже приїхали (Ф. Макі вчу к).
Логічні паузи, з одного боку, служать для того, щоб підкреслити перехід від однієї
думки до іншої, а з другого – виконують одночасно і фізіологічну функцію, даючи
мовцеві можливість поповнити повітря в легенях.
Логічна пауза механічно формує такти, цілі фрази і тим самим допомагає з’ясувати-
їх смисл, психологічна ж дає життя думці, фразі і такту, намагаючись передати їх
підтекст. Якщо без логічної паузи мовлення безграмотне, то без психологічної воно
позбавлене життя. На думку К. Станіславського, логічна пауза служить розуму, пси­
хологічна – почуттю.