План
1. Причини перегляду традиційного вчення про другорядні члени речення.
2. Проблема кваліфікації членів речення.
3. Періодизація вивчення членів речення.
4. Граматичні категорії другорядних членів речення.
5. Обов’язкові й факультативні члени речення.
6. Семантико-граматичні ознаки другорядних членів речення.
6.1. Означення.
6.1.1. Узгоджене означення.
6.1.2. Неузгоджене означення.
6.1.3. Прикладка.
6.2. Додаток.
6.2.1. Прямий додаток.
6.2.2. Непрямий додаток.
6.2.3. Інфінітивний додаток.
6.3. Обставини.
6.3.1. Обставини способу дії.
6.3.2. Обставини міри і ступеня дії.
6.3.3. Обставини місця.
6.3.4. Обставини часу.
6.3.5. Обставини причини.
6.3.6. Обставини мети.
6.3.7. Обставини умови.
6.3.8. Обставини допусту.
6.3.9. Обставини наслідку.
Рекомендована література
а) основна
1. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. –
368 с.
2. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: Монографія.
– Донецьк: ДонНУ, 2001. – 662 с.
3. Межов О. Суб’єктні синтаксеми у позиціях другорядних членів речення //
Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип. 7. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С 150 –
155.
б) для самостійного конспектування
1. Безпояско О.К, Інфінітив у функції другорядних членів речення // Українська
мова і література в школі. – 1984. – № 3. – С. 51 – 53.
2. Богдан М.М. Значення і синтаксичні функції родового присубстантивного
відмінка (безприйменникові конструкції) // Українська мова і література в школі.
– 1975. -№ 6. -С 35-45.
3. Ключковський Б.Г. Прикладка і сполучення неприкладкового характеру //
Українська мова і література в школі. – 1976. – № 12. – С. 20 – 29.
4. Сич В.Ф. Синтаксичні функції інфінітива // Українська мова і література в школі.
-1972.-№3.-С.24-30.
в) додаткова
1. Груздева С.И. Второстепенньїе членьї предложения // Русский язьік в школе. –
1966. -№ 2. -С. 93-100.
32
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
2. Мигирин В.Н. Принципи изучения членов предложения // Науч. докл. вьісш. шк.
Филологические науки. – 1961. – № 3. – С. 41 – 48.
3. Никитин В.М. Разрядьі обстоятельств в современном русском язьіке: Пособие по
спецкурсу. – Рязань: Ряз. пед. ин-т, 1973. -118 с.
4. Троицкий С.Г. Роль глагола в развитии коммуникативной перспективи
предложения. – Калинин: Калинин. пед.ин-т, 1977. – 84 с.
Завдання І.
Знайдіть у реченні прямі та непрямі додатки, вкажіть їхнє морфологічне
вираження.
Не з китайських казок і не з пагод Тібету – він знявся десь з громохкого центру
країни “чудес”, вилетів з чорного пекла землі людоловів і гнав над просторами…
(І. Багряний). Умираючи, старий Чумак, старий коваль, наказав був усіх синів своїх
до себе мерщій згукати, телеграму вдарити, щоб мерщій поспішали, поки ще він
живий (І. Багряний). Казкою видається повість про давні часи і давніх людей
(1. Франко). Черниш наказав розвантажити коней і відправити їх назад з двома
бійцями (О. Гончар). Осріблені місяцем гори блищать, їм кедри і сосни казки
шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в моря з гори
(Олександр Олесь). Тут Іван сів одпочити (М. Коцюбинський). Мені видно, як їм
важко, як мороз забиває їм дух: кожен видих висить сивим ковтком у повітрі, і я
очима допомагаю нести відро води, мисчину товченої картоплі з половою, подумки
хукаючи на бабусині руки, щоб не були такі холодні, аж сині (Б. Харчук).
Завдання II.
Знайдіть у реченні узгоджені означення і вкажіть їхнє морфологічне
вираження.
Вони купчились отарами, зігнані в великі купи, мов вівці, і, оточені шпалерами
варти, тупо дивилися вперед – на сиву пустелю, в заткане легким туманом безмежжя
(І. Багряний). Постріл прогримів такий, що мав би самим своїм гуком скинути
білотіле дівча в море, але дівча, в чужих шовках, загрозливо чипіло над самим
облавком, падаючи й не падаючи в босфорську хвилю, натомість у табуні добрих
дельфінів один, вражений, може, й у саме серце, щезнув у глибині, його товариші
кинулися за ним, щоб порятувати, але, безсилі, знов виринули і віддалилися від
кадриги так само швидко, як допіру наближалися до неї, а той, поцілений, вражений,
вбитий і ще не добитий, зненацька виринув майже коло самої корми, зблиснув у
прозорій воді білим, темний хребет тяжко перевалився через буруни, конаюча
ширина аж припадала до дерев’яного тіла кадриги, і гребці занесли весла, тримали їх,
не вмочаючи в воду, щоб не зачепити дельфіна, за яким, ніби червоне руно, тягнулася
багряна смуга крові (П. Загребельний).
Завдання III.
Визначте, в якій з наведених конструкцій залежне слово с неузгодженим
означенням, а в якій – додатком.
Околичні вулиці степового райцентру були без хат і дерев – купи цегли, та
ГЛИНИ, та уламків (М. Вінграновський). Тут він сів і почав діставати з пазухи пачки
перев’язаних грошей (М. Вінграновський). А ти шукай – червону тінь калини на
чорних водах – тінь її шукай, де жменька нас (В. Стус). І куди не йду, куди не прагну
смерк сосновий мерзне угорі. Виглядаю долю довгождану, а не діжду – вибуду із
33
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
іри (В. Стус). Невже ти народився, чоловіче, щоб зазирати в келію мою? (В. Стус).
Радісним буремним громом спадають з неба блискавиці, Тарасові провісні птиці –
слова шугають над Дніпром (В. Стус). Ще давно ліси густі, непрохідні закривали
майже весь її простір, окрім високих полонин, сходили в долину аж над самі ріки, –
тепер вони, мов сніг на сонці, стопилися, зрідли, змаліли, декуди пощезали, лишаючи
по собі лисі облази; інде знов із них остоялися лише пообсмалювані пеньки, а з-між
них де-не-де несміло виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець
(І. Франко).
Завдання IV.
Знайдіть у реченні прикладки і поясніть правила їхнього написання.
Уночі в своєму ліжку Задрімав старик, А вона у шприц отрути Та під ребра –
штрик! Стариган урізав дуба, А вона – ха-ха! – Підшукала молодого Хлопця-
жениха…(П. Глазовий). Уже дорослим я бачив у бабусі мої малюнки, малюнки
дворічного художника-початківця (В. Сосюра). На бунтівливій оболоні Живуть там
бурею яркою, І золоті зорі долоні Тремтять над синьою рікою, Мов хочуть впасти в
серебро… І зветься та ріка Дніпро (В. Сосюра). І це дівчина-звіроловка, переможниця
страхіть усяких! Уперше йому було на віку таке, щоб на його мову дівчина
заломлювала брови (І. Багряний). Місто-жебрак… Жодних нових Будівель
(І. Багряний). Довкола палацу лежав пустир – смуга нічиєї землі, якою місто Визим
ось уже шість років відгороджувалось од небезпечного місця, не лишаючи поблизу
нічого, окрім руїн, струхлявілих балок та щербатого частоколу, який, очевидно, не
веліли розбирати й переносити на нове місце (А. Сапковський). А он же, он, у сутінку
вишень – такий чорнявий хлопець-хорошень! (Л. Костенко). Далі хлопець-школяр не
знає, що писати (І. Багряний). Вінтер, секретар Мертенса, високий, тонкий, з
підібганим животом і довгою фізіономією хорта, безшумно й легко то входить, то
виходить із дверей кабінету, подібних до царських церковних врат (В. Винниченко).
Завдання V.
Підкресліть члени речення, визначте семантичні типи обставин.
Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, поірясаючи ревом пустелі
і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон (І. Багряний). На околиці
міста, в долині, виднівся серед квадратних ліп’янок пофарбований у зелений колір
фасад будинку, від якого в обидва боки тягнулися високі кам’яні стіни,
обгороджуючи просторий двір (Р. Іваничук). Гість, молодий, високий панок із
блідим, млявим лицем і з жовтяками під очима, приїхав позичити жатку, але
Самоцвіт послав прикажчика на село, й видати її нема кому (В. Винниченко).
Черниш зупинив коня і пішов до струмка напитись (О. Гончар). Іван теж кував коня,
шукав вина і потім поїхав доганяти своїх (О. Гончар). Ви можете думати, що я
прийшла випитати у вас, де Руді, і видати його й вас поліції? (В. Винниченко). І вже
мовчки пішов твій двожильний Гарасько поволі розкручувати назад своє вічне,
терпляче намотане коло… (О. Гончар).
Завдання VI.
Підкресліть члени речення, прокоментуйте синтаксичні функції інфінітива.
34
Розділ НІ. Зміст аудиторної та самостійної роботи
Та хіба ждати – це для Заболотного, хіба ви не знаєте його вдачі? (О. Гончар).
Бути чабаном – це не просто прогулюватись з ґирлиґою до степу та їсти кашу
чабанську. Чабан – це той, хто все життя на ногах, кого спека продублює і осінні
мряки пронизують до кісток і, коли інші ще сплять, ви вже з отарами виходите з
кошар у мокрі поля, на свої цілоденні вахти…” (О. Гончар). …бо не завернути,
мовляв, до чабана – це образити його, адже людина одна-однісінька в степу цілий
день, живе слово хоче почути… (О. Гончар). Десь я читав про генерала, що після
відставки пішов працювати директором радгоспу (О. Гончар). Старший лейтенант
наказав відповідати всяким фіалкам, що його… нема (О. Гончар). Черниш поставив
заряджаючим іншого бійця, а Блаженкові наказав іти в бліндаж (О. Гончар).
Запитання для самоперевірки
1. Охарактеризувати явище синкретизму на рівні другорядних членів речення.
2. Сформулювати критерії розмежування додатка та означення.
3. Описати способи розмежування додатка та обставини.
4. Проаналізувати синтаксичні функції інфінітива.
5. Вияскравити основні моделі синтаксично зв’язаних словосполучень, які
виконують функцію другорядних членів речення.
.