На відміну від одно-, дво-, тривалентних дієслів чотиривалентних дієслів значно менше. «Виявляється певна закономірність: чим більшої кількості іменників вимагає дієслово, тим менша кількість цих дієслів» ([Вихованець 1988, с. 118]; див. також: [Загнітко 1990а]). Чотирма актантами характеризуються дієслова, що у своїй семантиці прогнозують «модифікацію об’єкта», переведення його в інший якісний або кількісний стан, вимір унаслідок істотного впливу на нього, наприклад: відколоти, відбити, відрізати, приклеїти, прибити, пришити, причепити та ін. Лівобічна валентність і в цих дієслів залишається в інваріанті незмінною — номінатив, а в правій наявні: другий актант (інструменталь — орудний), третій актант (об’єкт — родовий із прийменником), четвертий актант (об’єкт — акузатив без прийменника). У мовленнєвих репрезентаціях можлива зміна структурного порядку ак- тантів і варіативність щодо їх числа, але їх наявність передбачається семантикою самого дієслова, пор.: Євдоким спокійно виходить із хати, дверима відгороджує від себе жінчину лайку (Стельмах, 1959, с. 585); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря клеєм (Турчинська, 1950, с. 74); Зарили [відьму] ниць у яму, хлопці прибили її осиковим кілком до землі і добре заплішили, щоб вона, бува, не вискочила звідти (Квітка-Основ’яненко, 1956, т. 2, с. 224); Він вмів відрізувати шматки навіть від черствої хлібини своїм ножем (Гірник, 1963, с. 48) та ін.
Ще менше нараховується дієслів із незаповненими п’ятьма гніздами. До таких лексем відносять дієслово нести [Вихованець 1988, с. 113]. П’ятивалентні дієслова переважно реалізують власні валентні гнізда відмінковими формами із значенням: суб’єкта (номінатив), об’єкта (акузатив), адресата (датив), локатива (генетив прийменниковий) і локатива (акузатив або генетив прийменниковий), пор.: Семен приніс з міста гарну звістку матері до села; Тепер вже точно сказали, що батько знаходиться в госпіталі (Десняк, 1955, т. 2, с. 298); [Настя:] Я дуже поспішаю, бо маю перенести городину матері з левади до комори, а тоді ще бігти до буряків (Бондарчук, 1974, с. 115) та ін. Щодо кількості, то і чотири-, і п’ятивалентних дієслів дуже мало в українській мові. Так, до чотиривалентних належать дієслова, що позначають: 1) вилучення об’єкта певним знаряддям — ядерне дієслово відокремити: відокремити/відокремлювати, відмити/відмивати, відпирати/відіпрати, відчистити/відчищати, збити/збивати, стерти/стирати, стесати/стісувати, сточити/сточувати, вирізати/ вирізувати тощо; 2) виділення об’єкта з чогось певним знаряддям — |
| РОЗДІЛ V. Особливості міжрівневої граматичної категорії. |
| 273 |
| ядерне дієслово відділити: обірвати/обривати, обрубати/обрубувати, відкрутити/відкручувати, відгвинтити/відгвинчувати, відв’язати/відв’язувати, відгризти/відгризати, відклеїти /відклеювати, від колоти/відколювати, відкріпити/відкріплювати, відпаяти/відпаювати, від пороти/відпорювати, відрубати/відрубувати, відшарувати/відшаровувати, від ‘єднати/від ‘єднувати, відторгати/відторгнути, відцідити/відціджувати, відчепити/відчеплювати, сколоти/сколювати, здерти/ здирати, зірвати/ зривати, зрізати/зрізувати, зсікти/зсікати та ін.; 3) створення об’єкта певним знаряддям у результаті фізичної праці — ядерне дієслово зробити (зробити ножем отвір у дверях = суб’єкт + предикат (дієслово) + об’єкт + інструмент + + локатив): прокопати/прокопувати, прокосити/прокошувати, прокласти/прокладати, прорубати/прорубувати, прорити/проривати, простригти/простригати, протоптати/протоптувати і т. д. Зазначені групи дієслів утворюють ядерну площину чотиривалентних дієслів, поза нею перебуває незначне коло дієслівних лексем, які лише в окремих лексико-семантичних варіантах прогнозують чотири аргументи.
П’ ятивалентних дієслів налічується ще менше (60 лексем). До їх числа належать лексеми, що позначають об’єктне і суб’єктне переміщення з кінцевим елементом руху та адресатом дії — ядерне дієсло- но переміщати (лише незначна кількість дієслів цієї групи становить ядро п’ятивалентних лексем): нести, принести, занести, перенести, віднести, нанести, носити, приносити, заносити тощо. |