Пом’якшення, або палаталізація, приголосних звуків відбувається внаслідок до.
даткового підняття язикової спинки до твердого піднебіння, щ о виникає в певному
фонетичному оточенні приголосного звука.
Різні приголосні мають неоднаковий ступінь палаталізації. Дані експерименталь­
них досліджень палаталізації приголосних звуків української мови свідчать, що най-
вищий ступінь пом’якшення виявляють передньоязикові зімкнені приголосні, за НИМИ
йдуть передньоязикові африкати, передньоязикові щілинні, далі губні, задньоязикові
та дрижачий [р].
Серед палаталізованих приголосних розрізняють пом’якшені і напівпом’якшені
звуки. До напівпом’якшених належать: [б], [п], [в], [м], [ф], [г], [г], [к], [х], [ж], [ч], [щ^
[Д*}
Пом’якшення приголосних здійснюється в українській мові в чітко визначених
позиціях:
1) усі приголосні набувають палатальної вимови перед голосним переднього ряду
[і], якщо вони не розділені паузою на стику префікса і кореня або частин складно-
аюроченого слова: [н’іс], [р’ід], [в’ікно], [ж ’і’н’ц’і], але [беизім е‘н:иї], [пе’дінсти’ту’т],
[де’ржінспе’кц’уа];
2) передньоязикові приголосні [д], [т], [з], [с], [дз], [ц], [л], [н] перед інш им м’яким
приголосним та Щ: [д’н’і], [могуУн’ії], [з’н’а’ти*], [пі’с’н’а], [ві’д’:іл], [міц’н’і1],
[дз’він]; перед наступним пом’якшеним звуком [в], [м]: [с’в ’а’то], [ц’в’ах],
[дз’в’а’кнути], [с’м’іх].
У словах іншомовного походження можуть вимовлятися пом’якш ено всі при­
голосні, включаючи й губні, задньоязикові і глотковий (про це йдеться в розділах
«Орфоепія», «Орфографія»).
Крім того, в українському літературному мовленні широко вживаються пом’як­
шені приголосні в інших позиціях, зокрема перед іншими приголосними. Я к правило,
така палаталізація зумовлюється асимілятивними змінами звуків.