Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Типи чергувань

Живі (позиційні) залежать від позиції звука у слові і є варіантами однієї фонеми:
[веисна] – [весни]; [роуз°умна] – [роз°ум].
Історичні зумовлені причинами, відсутніми в сучасній мові (діють при слово­
творенні і словозміні): [в’йазати] – [вузол]; [збори] – [зб’ір]; [веизти] – [в°озйтн].
Історичні поділяються на давні і найдавніші.
Найдавніші виникли ще в дослов’янський період, є наслідком фонетичних змін,
що відбулися в індоєвропейській мові, наявні в багатьох слов’янських мовах:
[е] – [о]: брести – бродити;
[і] – [а]: сідати – садити;
[е] — [і]: мести – вимітати;
[о] — [а]: гонити – ганяти;
[и] — [і]: сито – сіяти;
[е] – [и] – 0 (нуль звука): беру – збирати – брати;
[и] – [ов]: рити – рови;
[у] – [ов]: кузня – коваль.
Давні відбулися лише в українській мові, причини їх пояснює історична фонетика:
[о], [е] з [і] у відкритих/закритих складах: воля – вільний, село – сіл, року -р ік ;
[о], [е] з 0 (нулем звука): шов – швачка; швець – шевця;
[о] з [и] у сполученнях ри, ли, ро, ло: глотка – глитати, кров кривавий;
[е] з [о] – після шиплячих та [й]: вечеря – вечори, копієчка – копійок.
Увага!
1. У деяких випадках чергування [о], [е] з [і] не відбувається:
а) у звукосполученнях -оро-, -оло~, -ере-, -еле-: город, перед, шелест;
б) у звукосполученнях -ор-, -ер-, -ов-: морква, жертва, вовк;
в) у словотворчих частинах: -вод, -воз, -нос, -роб, -ход: водовоз, водонос,
землероб;
г) у суфіксах -енк-, -ен ьк-есен ьк-, -ечк -т ель-, -ер-, -ор-: річечка, маленька,
Вітренко, учитель, оператор.
Фонологія _______
113 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
(2пж.р еиПнгіуос, ллчояе скншаииюмп, ,л каяр ч[аиеє]хч -от кап, е[Брйуе]г дав е тновкекорр,де имщмие хмп , рсчлиеогровгалахо. смноижм:е рваидсотсутпіа, тни а[ ощ] опцеі,р ебедз кмр’аяйкиоїм;

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.