| Валентний потенціал дієслова істотно впливає на його дериваційні можливості.
Найбільш численні та поширені словотвірні парадигми мають дієслова дії, що мотивуються їх валентними можливостями: дієслова дії як віртуальні одиниці позначають позамовну ситуацію, учасниками якої є діяч, об’єкт дії, а також знаряддя, місце дії та ін. Названі номінативні значення можуть бути виражені у словотвірних дериватах за допомогою словотвірних формантів. Досить частотними у словотвірній парадигмі дієслів дії є деривати із значенням: 1) суб’єкта-діяча (будівельник, домосід, вантажник, замовник, зварювальник, знавець, співець та ін.); 2) об’єкта, який пов’язаний з такими функціональними ознаками дієслів дії, як акузатив- но-об’єктна (нашивка, копанка, посадка, чеканка тощо), 3) орудно- інструментальна (бритва, будильник, жатка, кип’ятильник, сівалка і т. д.), локативна (маслобійня, мойка, млин, пекарня і т. д.) валентність. Зрідка реалізується у похідних структурах: 1) час дії (жнива, прополка, оранка, пуск та ін.) або 2) залишки дії як результат її виконання (вибірки, виворотки, очистки, вишкварки, висівки, недопитки, перебірки, оплатки, обрізки тощо) (див. також: [Газизова 1981, с. 24-25; Кильдибекова 1985; Клименко 1984]). Дериваційний потенціал дієслів стану значною мірою зумовлений їх одновалентністю. Незважаючи на це, у їх словотвірних парадигмах спостерігається реалізація різноманітних аргументів (суб’єкт, інструмент, засіб, місце, кількість дії), похідні утворюються нерегулярно і характеризуються спорадичністю [Апресян 1974, с: 5, 9 і далі]. У словотвірній парадигмі дієслів стану найчастіше виступають похідні зі значенням суб’єкта, які є номінаціями особи як носія стану, що виражений мотивуючим дієсловом: хваста, задирака, задерій, свистун, плаксун, плаксій і т. д. Останні типи творення похідних від одновалентних дієслів стану є нетиповими і нерегулярними. Такими є нечисленні деривати зі значенням: 1) місця: вітальня, житло, лікарня, спальня тощо; 2) інструмента: дзвінок, свисток, світильник та ін.; 2) об’єкта: жуйка, їжа, питво і т. д.; 4) кількості дії: вдих, ковток, погляд, позіх тощо (див.: [Апресян 1974, с. 200]). Особливістю акціональних дієслів у словотвірному плані є також їх потенційна здатність утворювати розгалужені парадигми дієслів дії. |
| 278 |
| Морфологія |
| До них входять перфектнвн і лексеми, що виражають додаткові семантичні модифікації певної дії (аспекти дії), пор.: шити, дошити, зашити, зшити, нашити, перешити, обшити, вшити, підшити, пришити, розшити, прошити, пошити // шитися, дошитися, зашитися, зшитися, нашитися, перешитися, обшитися, вшитися, підшитися, пришитися, розшитися, прошитися, пошитися та ін. |