Передньоязикові нижньозубні щілинні [з], [с], [з’], [с’] утворюються внаслідок
того, що широкий кінчик язика впирається в основу нижніх зубів, передня частина
спинки язика зближується з передніми зубами й альвеолами, при цьому посередині
язика утворюється вузька щілина у формі жолобка. Краї язика притискуються до
бокових зубів і до частини твердого піднебіння. Зуби ледь розтулені. Повітряний
струмінь протискується крізь щілину, вдаряється об верхні різці, і внаслідок цього
утворюється різкий шум, що нагадує свист. За цією акустичною ознакою приголосні
[з], [с], [з’], [с’] називаються свистячими. Без участі голосу утворюється глухий [с], а з
участю голосу – дзвінкий [з]. При вимові палаталізованих [з’], [с*] основна артику­
ляція, властива [з], [с], але ускладнюється додатковим підняттям передньої і середньої
частини язика до твердого піднебіння. Язик та губи більш напружені.