Під час вимови задньоязикових зімкнених [г], [к] задня частина язика змикається з
м’яким піднебінням. Унаслідок раптового прориву цього зімкнення струменем по­
вітря утворюється специфічний шум для глухого [к] та шум і голос для дзвінкого [ґ].
Задньоязиковий щілинний [х] має відмінності у вимові: задня частина спинки |
язика зближується з заднім краєм твердого піднебіння і суміжною з ним частиною
м’якого піднебіння, внаслідок чого утворюється щілина, через яку проходить стру­
мінь повітря, який утворює характерний шум.