Безсуфіксний спосіб полягає в тому, що від слова, яке є твірною основою, відки­
дається закінчення (синій – синь) або одночасно із закінченням і словотворчий суфікс
(блакит-н-ий – блакить, відвар-и-ти – відвар).
Відкидання закінчення або й суфікса дає змогу перевести основу слова в іншу
частину мови, де функціонують інші властиві їй форми і закінчення та суфікси. Таким
чином творяться іменники, які ще називають іменниками з нульовим суфіксом.
Твірними основами для безсуфіксних іменників можуть служити прикметникові,
та, особливо продуктивно, дієслівні основи. При цьому префікс залишається у складі
твірної основи, але відкидається суфікс.
Творення безсуфіксних іменників
Слово, від якого утворено іменник Твірна основа Безсуфіксний іменник
прозорий прозор- прозор (поет.)
сухии сух- суша
зелении зелен- зелень
сипати сип- сип
\ переглядати перегляд- перегляд
відходити відход- відхід, відходи
1бігти біг- біг, біга (с п о р т .)
166 Словотвір
Примітки. 1. У процесі переведення основи прикметників і дієслів до іменника
може відбуватися чергування звуків (кликати – клич, носити – ноша, крапати – крапля),
пом’якшення кінцевого приголосного (в іменниках третьої відміни: зелен – зелень, зав яза-
ти – зав ’язь, високий – вись), а також перенесення наголосу: переходити — перехід, але
відлітати — відліт, розкладати – розклад, розтинати — розтин, ловити — лови.
2. Безсуфіксні віддієслівні іменники помилково розглядають як такі, що утворені пре­
фіксальним способом. Переконатися в тому, що це не так, досить просто. У префіксних
іменниках префікс приєднався до іменникової основи (про-зелень, су-пісок), а безсуфіксні
утворилися від дієслівних основ, у яких уже наявний префікс (закидати – закид, обновити
— обнова).