Збірні іменники виражають сукупність однакових або подібних предметів, що
сприймаються як одне ціле, наприклад: колосся, гілля, комашня.
Категорія збірності виражається граматично: збірні іменники становлять сукуп­
ність як неподільну єдність, а тому вживаються лише у формі однини. Семантичний
відтінок множинності нейтралізується граматично (порівняйте: учительство, селян­
ство, листя, збіжжя, гарбузиння і т. ін.). Збірні іменники не можуть, за незначними
винятками, означатися кількісними числівниками.
Не можна, наприклад, сказати два збіжжя чи мільйон листя, а лише багато
збіжжя, чимало листя.
Словотвірне значення у збірних іменниках виражається відповідними суфіксами:
-ств(о), -инн(я), -н(я) та ін.
На основі словотвірного (семантичного) значення збірності виникло лексико-гра­
матичне значення сукупної множинності, і деякі іменники мають співвідносні форми
граматичного числа однини і множини та форми сукупної множинності (збірності),
наприклад: миша – миші – мишва, жінка – жінки – жіноцтво (і жінота), парубок –
парубки – парубоцтво (і парубота), птах – птахи – птаство, професор – професори –
професура. Але: городина, голота, морквиння або молодь, юнь та інші збірні імен-
183 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
ники. в яких словотвірне значення виражається суфіксом (в останніх двох словах
нульовим). Ці іменники не мають співвідносних форм граматичного числа.
За семантико-граматичними ознаками із збірними назвами зближуються реЧо
винні іменники, наприклад: гречка, горох, картопля, тютюн, ожина, молоко, сіль
вода і т. ін. Ці слова виділяються з-поміж конкретних назв вказівкою на однорідні^
складу речовинності, маси, що не піддасться лічбі, а лише підлягає вимірові. Кате,
горія речовинності також знаходить вияв у своєрідному оформленні слова за гра.
маїичним значенням числа: речовинні іменники вживаються переважно в однині
деякі з них мають форму лише множини (ласощі, вершки, помиї і т. ін.).
Речовинні іменники однинної форми виступають у множині у випадку семантич­
ної видозміни, наприклад: колосяться жита, пшениці (тобто лани пшениці, жита).
Речовинні іменники мають ще один граматичний вияв: у родовому відмінку одни­
ни в іменниках чоловічого роду II відміни, що позначають масу, речовинність, мате­
ріал, з двох можливих флексій надається перевага флексії -у (цукру, воску, пороху).
Об’ємний, а не кількісний вимір маси, речовинності сприймається як охоплення
не цілої сукупності, а частини її. Мотивація семантична реалізується через
граматичний вияв категорії речовинності у формі родового об’єкта. Відхилення у
виборі флексії незначні, вони в основному пояснюються змінами семантичних
відтінків слова.
Виділення одного предмета із загальної маси, сукупності знаходить свій вияв у
одиничних (сингулятивних) іменниках.
Одиничні назви протиставляються своїм значенням збірним та речовинним імен­
никам, наприклад: пташина – птаство, селянин – селянство, бадилина – бадилля,
зернина – зерно, пшеничина – пшениця, волосина – волосся.
Граматичне протиставлення кількісного вияву в одиничних іменниках виража­
ється у формах числа: квасолина – квасолини, намистина – намистини, перлина –
перлини, стеблина – стеблини та ін.
Одиничні іменники можуть означатися числівниками: три горошини, одна намис-
тинка, чотири насінини, кілька краплин, сто перчинок.
Отже, семантико-граматичні категорії збірності, речовинності, одиничності від­
членовуються від більш загальної категорії конкретності виявлення предметів не
лише за своїми семантичними відтінками, а дістають своєрідне граматичне і слово­
творче вираження. Семантичні відтінки кількісної характеристики предмета є одними
з найвиразніших ознак семантико-граматичного групування іменників. Ці самі ознаки
виявляються на вищому ступені абстракції – в граматичній категорії числа.
Творення збірних іменників
За допомогою суфіксів -ств(о), -цтв(о), -ник, ~няк, -н(я), -ин(а), -от(а),
-ур(а), -ія, -ат, -в(а):
учительство, козацтво, коріння
Безафіксним способом молодь, зелень; заполоч, наволоч __ _
Лексико-семантичним способом аудиторія (слухачі), міліція (міліціонери) _
184 Збірні іменники мають спільнокореневі відповідники:
юнацтво – юнаки
учительство -учителі
грабник – граби
квітник – квіти
Іменники із нульовим суфіксом (блакить, молодь, зелень, юнь), а також ті, яким
суфікс, крім збірності, надає іншого лексичного значення, не мають спільнокореневих
відповідників (малеча, босота, худоба).
Збірні іменники означають сукупність однакових чи подібних предметів, що
сприймається як одне ціле: малеча, дітвора (мають форму тільки однини), молодь,
насіння (не сполучаються із власне кількісними числівниками: багато малечі, одна
друга насіння).