Категорія числа виражає кількісний вияв позначуваного в іменнику. Граматичне
значення числа виражається у співвідносних формах однини і множини або виступає
як невизначена однинність чи множинність.
За граматичним значенням числа іменники в сучасній українській літературній
мові поділяються на дві групи: 1) слова з формально вираженим протиставленням
кількісного вияву; 2) слова, що кількісного протиставлення не виражають.
Більшість іменників в українській мові має співвідносні форми однини і множини.
До цієї групи належать назви предметів, що піддаються рахунку або кількісному
вираженню.
Однина – граматичне значення для позначення одного предмета – протистав­
ляється множині, що позначає кілька або багато предметів (день – дні, стіна – стіни,
книга – книги, комаха – комахи). Однина, крім основного свого значення, може
виражати узагальнення без вказівки на кількість, тоді іменник не творить форми
множини. Наприклад: У будівництві човнів широко використовується граб, дуб, бук
та інша деревина.
Протиставлення однини множині може бути семантично нечітким. Так, напри­
клад, іменники гурт, ватага, полк, дивізія, бригада, колектив, ланка, шеренга вира­
жають однину як сукупність багатьох істот, а слова ряд, низка, стос – як сукупність
багатьох предметів.
Форми множини таких іменників указують на кількісну визначуваність сукупних
одиниць (гурти – два гурти, полки – п ‘ять полків, колективи – кілька колективів,
шеренги – три шеренги). Порівняйте також значення однини і множини в іменниках
типу квасолина (одна, виділена із сукупності) і квасолини (кілька, багато, виділених із
сукупності). Одиничність у таких іменниках є семантико-словотворчим значенням,
а значення однини і множини є граматичною абстракцією, однаково застосовуваною
До всіх назв предметів за їх кількісною характеристикою, крім тих, що не підлягають
кількісному визначенню. Назви предметів і явищ, що не підлягають кількісному
189 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
— ичспню. граматично вираженого протиставлення за числом не виражають. це
їмснннгн, що мають форму лише однини чи лише множини.
До іменників однинної форми (singularia tantum) належать:
а) слова з речовинним значенням (пісок, сіль, пиво, молоко, сталь, вапно);
в) слова зі збірним значенням (старостат, учительство, агентура, дрібно,
та. рідня, городина, вишняк, верб ’я);
в) назви абстрактних понять (молотьба, жовтизна, курява, тиша, змагання,
блиск радість, дружба, садівництво, успішність, рань).
Виражаючи інші семантичні відтінки, окремі слова однинної форми можуть
виступати і в формі множини, наприклад: іменники з речовинним значенням на
позначення типів, сортів, гатунків (вина, води, масла, сталі, ґрунти, солі) або
іменники абстрактного значення, коли виражають конкретний прояв почуттів. І
стану чи конкретний вияв ознаки, властивості (болі, печалі, висоти, злети, глибини, І
світи).
Однинну форму мають також іменники – власні назви: Дмитро, Василина, Шев- І
ченко. Смотрич, Харків.
Проте й ці іменники можуть мати множинну форму, коли позначають однорідні І
понятті: Шевченки, Василі.
Значення числа в однинних іменниках виражається за допомогою відмінкових І
флексій. У множинних формах показником числа часто виступає також перенесенні І
наголосу (глибина – глибини, висота – висоти, пісок – піски, масло – масла).
До іменників множинної форми (pluralia tantum) належать:
а) назви конкретних предметів парної або симетричної будови: вила, ворота, І
кайдани, куранти, ножиці, ковзани, штани, ночви;
б) назви предметів, що сприймаються як сукупність, збірність: гроші, кучері, І
солодощі, нутрощі, фінанси, чари, шахи, оплески;
в) назви речовин, залишків і т. ін.: вершки, ліки, дріжджі, консерви, згребини, І
покидьки, висівки;
г) назви дій, процесів, станів: вибори, проводи, збори, піжмурки;
ґ) назви часових понять: канікули, роковини, сутінки;
д) деякі географічні назви: Чернівці, Житні Гори, Карпати, Дунаєвці.
Іменники множинної форми, що означають конкретні предмети і семантично ви- І
ражають однинність (порівняйте: двері – одні двері, ножиці – одні ножиці, шаровари І
– одна пара шароварів), можуть виражати граматичне значення множини син* І
таксично, сполучаючись зі збірними числівниками (двоє дверей, п ’ятеро ножиць, І
шестеро шароварів або шість пар шароварів).
До іменників множинної форми наближаються за значенням і ті однинні іменники, І
що утворюють множину із зміною семантичного відтінку, наприклад: матеріали, І
коштовності, грязі, каплі, вина, біга.
Граматичне значення числа в іменниках множинної форми знаходить своє вира*
ження у відмінкових флексіях множини та через синтаксичний зв’язок іменника з
числівником.
Значення числа в невідмінюваних іменниках виражається синтаксично: цікаве
імтерв ‘ю – цікаві інтерв ю, таке па – такі па, нове кашне – нові кашне.
190 Категорія числа в іменнику, на аілміну від інших іменних частин мови і дієслів, с
синтаксично незалежною. Граматичне значення числа в іменнику являє собою фор­
мальне вираження кількісної характеристики предмета в її реальному вияві. Фор­
мальне вираження числа іменників здійснюється через їхню відмінкову парадигму.
Число – морфологічна ознака, яка виявляється у протиставленні значень однини і
множини. Більшість іменників, змінюючись за числами, мають форми однини і мно­
жини: книжка – книжки, місто – міста, степ – степи, будинок – будинки, дніпро-
петровець – дніпропетровці, переможець – переможці.
Належність іменника до однини чи множини може вплинути на розрізнення лек­
сичних значень слів: шум (будь-який) – шуми (серцеві), дух (запах) – духи (пахуча
рідина), повіка (рухомі складки шкіри над очними яблуками) – повіки (прислівник).
_________________________Морфологія ne розділ граматики
Ім енники, що вж иваю ться тільки в
однині
а) речовинні: молоко, цукор, чавун,
кава, чай
б) збірні: учнівство, садовина,
вишняк, рідня, листя
в) абстрактні: мудрість, честь, добро,
милосердя, слова
г) власні назви: Україна, Ятрань,
Ольга, Ростислав
І Іменники, що вживаються тільки в множині
а) назви парних предметів: ножиці, ворота,
сани, груди, штани, окуляри, кросівки
б) назви станів, почуттів: любощі, лінощі,
пахощі, радощі
в) збірні: люди, дрова, верстви
г) назви часових понять, ігор: іменини,
проводи, жнива, піжмурки, вибори
ґ) речовинні: дріжджі, вершки, висівки, духи
д) власні назви: Карпати. Альпи. Суми