Вищий ступінь порівняння вказує на те, що в одному з порівнюваних предметів
якість виражена більшою або меншою мірою, ніж в іншому (інших), наприклад:
Колодязі доводилось копати на двадцять метрів і глибші (Ю. Яновський).
Якщо прикметник виступає в ролі іменної частини складеного присудка, то форма
вищого ступеня може виражати те, що властива предмету ознака виявлена більшою
216 або меншою мірою в ньому самому в зіставленні за часовою перспективою, напри­
клад: Ольга була вища, ніж я собі уявляв. Вона була худіша, ніж я пай ‘ятав. Вона
стала наче старша (Ю. Смолич).
Форми вищого ступеня бувають прості (синтетичні) і складені (аналітичні).
Проста (синтетична) форма вищого ступеня утворюється приєднанням до
кореня або основи прикметника суфікса -їй- або -іш-, наприклад: дешевий –
дешевший, молодий – молодший, розумний — розумніший, ретельний – ретельніший.
Від деяких прикметників вищий ступінь твориться за допомогою обох суфіксів,
виступаючи у варіантних формах: тихий – тихший і тихіший, грубий – грубити і
грубіший, здоровий – здоровший і здоровіший.
Варіантні форми ступеня порівняння переважно пов’язані з різними семантич­
ними відтінками прикметників. Так, наприклад, рідший означає і конкретні предмети,
й абстрактні поняття {рідші посіви, рідші випадки), а форма рідніший виражає особ­
ливості структури конкретних предметів {рідніша олія, рідніше полотно).
При творенні форм вищого ступеня прикметників за допомогою суфікса -ш-
відбуваються зміни в основі слова: а) суфікси основи прикметника -к-, -ок-, -ен-
випадають: рідкий – рідший, глибокий – глибший, далекий – дальший; б) кінцеві при­
голосні основи г, ж перед суфіксом -ш- унаслідок асиміляції і дисиміляції змінюються
і разом із суфіксом утворюють звукосполучення [жч]: дорогий – дорог-ш-ий –
дорожший – дорожчий; дужий – дуж-ш-ий – дужчий; кінцевий приголосний
основи внаслідок асимілятивно-дисимілятивних процесів разом із суфіксом -ш- дає
звукосполучення [шч], що графічно передасться буквою щ: високий – вис-ш-ий –
вишший – вишчий – вищий [ви’шчиї].
Перед суфіксом -іш- ніяких змін в основі прикметника не відбувається, порів­
няйте: товстий – товщий і товстіший. Окремі прикметники утворюють форму ви­
щого ступеня від основи іншого слова, наприклад: гарний – кращий, поганий – гірший,
малий—менший, великий – більший, добрий – кращий і ліпший. Це суплетивні форми.
Складена (аналітична) форма вищого ступеня утворюється за
допомогою додавання слів більш або менш до початкової форми: уважний – більш
уважний; чуйний — більш чуйний; розкішний – менш розкішний; яскравий – менш
яскравий.
Додавання слова більш-менш нейтралізує значення ступеня порівняння, і при­
кметникова форма вживається із значенням неповноти, часткового вираження ознаки,
порівняйте: вдалий і більш-менш вдалий, солодкий і більш-менш солодкий.
До форм вищого ступеня прикметників можуть приєднуватися слова багато,
значно, набагато, куди (розм.), що виражають посилення, виділення інтенсивності
ознаки: багато ширший, значно дорожчий, набагато дешевший, куди кращий.
За допомогою слова трохи виражається вказівка на незначний рівень ступеневого
вияву ознаки: трохи нижчий, трохи бадьоріший.
Різні семантичні відтінки інтенсивності ознак можуть виражатися в прикметниках
і словотворчими засобами (порівняйте: старий – старенький, старуватий, пристар­
куватий, старезний) та через повторення слів (старий-старий, рудий-рудий).