Числівником називається частина мови, що означає абстрактно-математичне чис­
ло або певну кількість однорідних предметів чи порядок предметів при лічбі.
Називаючи абстрактно-математичне число (наприклад: сто ділиться на п ‘ять) чи
позначаючи кількість однорідних предметів (наприклад: три доби), числівники вира­
жають ці значення в граматичній категорії відмінка. Віднесеність до граматичного
роду властива тільки окремим словам, що позначають кількість предметів
(наприклад: один, одна, одно; два – дві, обидва – обидві; порівняйте також – мільйон і
тисяча). Більшість числівників, що позначають абстраговану чи конкретно виявлену
кількість предметів, не виражають граматичного значення роду, а так само числа.
Числівники, що означають гіорядок предметів при лічбі, виражають ці значення в
граматичних категоріях роду, числа і відмінка: шостий клас, шоста група, шосте
червня, шості уроки, шостого класу, шостої групи, шостого червня.
Усі числівники в реченні пов’язані з іменниками або є назвою числа без іменника.
Такі синтаксичні сполучення числівника з іменником у формах називного і знахідного
відмінків функціонують як один член речення – підмет або додаток.
225 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
У непрямих відмінках числівники, що позначають кількість, є узгодженими озна­
ченнями: у семи (скількох?) студентів, з п ‘ятнадцятьма (скількома?) грщ,
нями.
Числівники, що означають порядок предметів при лічбі, завжди виступають узго*
дженим означенням: десятий (який?) літак; до четвертого (якого?) класу.
Числівник може виконувати також роль іменної частини складеного присудка
наприклад: Серце в нас одно, і шлях єдиний, тож прийми цей голос з України, братня
Польще (М. Рильський).