Корелятивна видова пара – це співвідносні дієслова, що відрізняються тіль
значенням виду, наприклад: сідати – сісти, берегти – зберегти.
Видові співвідношення у споріднених дієсловах виражаються засобами афікса –
(префіксами й суфіксами), чергуванням голосних у корені слова, зміною наголосу
Засіб префіксації виступає при творенні дієслова доконаного виду від безпре­
фіксного дієслова недоконаного виду, наприклад: вітати — привітати, знайомиш
познайомити, пам ятати – запам ‘ятати.
Корелятивні ВИДОВІ пари відрізняються ВІД префіксального словотворення тим
що при вид створенні похідна форма змінює тільки значення виду, а при словотво­
ренні похідне дієслово виступає з додатковим семантичним відтінком, наприклад-
писати – написати (видова пара); писати – списати, розписати, підписати, випи­
сати, записати, відписати, переписати (словотворчий ряд дієслів спільного кореня). •
У процесі префіксального словотворення префікси виражають і словотворче, і ви­
дове значення (писати – недоконаний вид, списати, розписати — доконаний вид), але
в межах усього словотворчого ряду виступає тільки одна видова пара префіксального
творення (писати – написати). Кожне новоутворене префіксальне дієслово вступає у
видове співвідношення з дієсловом того самого кореня, утворюючи кореляцію за
допомогою інших засобів вид створення, наприклад: списати – списувати, розписати
– розписувати.
У сучасній українській літературній мові для видотворення використовуються
найчастіше префікси з- (с-), за-, на-, по-, при-, про-, наприклад: казати – сказати,
робити – зробити, програмувати – запрограмувати, лит и – налити, бити – набити
(когось, чогось, щось), синіти – посиніти, ставити – поставити, іти – прийти,
летіти – прилетіти, гнати – пригнати (до певного пункту) і прогнати (вигнати).
Увага! Паралельні форми видотворення можливі у випадку омонімії безпре­
фіксного дієслова, порівняйте: жати – зжати (жито) і жати – вижати (сік),
а також у випадку значних розходжень у відтінках багатозначного дієслова, на­
приклад: гнати (до якогось пункту) – пригнати і гнати (виганяти) – прогнати.
Видова пара може творитися одночасним приєднанням префікса і зміною суфікса:
падати – впасти, вішати – повісити або префіксацією дієслова іншого кореня: лови­
ти – впіймати, брати – взяти, заходити (в приміщення) -увій т и .
Суфіксальний спосіб творення видової пари виступає переважно в кореляції дру­
гого ярусу: від префіксальних дієслів доконаного виду творяться форми недоконаного
виду, наприклад: читати – прочитати (І ярус); прочитати – прочитувати (II ярус).
Префіксальним видотворенням виражається основне значення виду – вказівка на
внутрішню межу, на завершеність/незавершеність дії в часі, на результативність и-
Суфіксальними засобами виражаються різні додаткові відтінки видового значення«
протяжність, повторюваність дії і т. ін.
254 У сучасній українській літературній мові дієслова доконаного виду мають спів­
відносні форми недоконаного виду, утворені за допомогою суфіксів -у**-, -овува-,
~ва~, -а-, -ля-, що виражають значення тривалої, багатократної, повторюваної або
супровідної дії, наприклад: заспівати – заспівувати, витягти – витягувати, відшу­
кати — відшукувати; скупити – скуповувати, опрацювати – опрацьовувати, при­
лаштувати — прилаштовувати, викорчувати – викорчовувати; зігріти – зігрівати,
оббити – оббивати, зшити — зшивати; виробити – виробляти, випекти – випікати,
заборонити – забороняти.
Видова кореляція може виражатися заміною суфікса і в парах безпрефіксних
дієслів: лишити -лишати, кінчити – кінчати, пустити – пускати. За допомогою су­
фіксів виражаються також додаткові видові відтінки в межах одного виду, наприклад:
летіти – літати, котити – качати, нести – носити.
Від дієслів недоконаного виду III структурного класу із значенням тривалої дії
видова пара твориться за допомогою суфікса -ну-, що виражає однократність дії, або
-ону-, що виражає відтінок посиленої дії, наприклад: гукати – гукнути, стукати –
стукнути, смикати – смикнути і смиконути, рубати – рубнути і рубонути.
Чергування звуків у корені слова в сучасній українській мові дуже рідко буває
самостійним засобом вид створення (наприклад: збирати – зібрати, надсилати – на­
діслати), найчастіше воно є супровідним засобом при суфіксальному вндотворенні,
як наприклад: видерти – видирати, допекти – допікати, закотити – закачувати,
заявити – заявляти, відростити – відрощувати.
Видове значення може виражатися також зміною наголосу в дієслові, наприклад,
засипати – засипати (чимось), викидати – викидати, розрізати – розрізати.
У сучасній українській мові є невелика група безпрефіксних дієслів, що можуть
виражати значення доконаного й недоконаного виду залежно від контексту. Це дієсло­
ва женити, ранити, веліти, наслідувати, вінчати, атакувати, телеграфувати, теле­
фонувати, організувати. Порівняйте, наприклад: Командир велів відкрити вогонь
(доконаний вид); Працюй, як велить тобі твоя совість (недоконаний вид).
Окремі групи складають одновидові дієслова, що не мають видової кореляції.
Тільки недоконаний вид мають: а) безпрефіксні дієслова із значенням необ­
меженої дії, наприклад: гордувати, гидувати, гребувати, вимагати, чекати,
мислити, працювати, говорити, гомоніти, ледарювати, ворогувати, стежити і
под.; б) префіксальні дієслова, утворені від дієслів із значенням необмеженої дії
(мислення, мовлення, сприймання) за допомогою префікса по-, що надає відтінку
повторюваності дії: погукувати, покрикувати, почитувати, пописувати,
потріскувати.
Значення лише доконаного виду мають в основному дієслова префіксаль-
но-постфіксальні, похідні від двовидових безпрефіксних дієслів». Це дієслівні утво­
рення з префіксами від-, на-, за-, по-, про-, рої-, наприклад: відпрацюватися, наду­
матися, натерпітися, замиритися, повчитися, провчитися, пробідкатися, розпи­
шатися, розморгатися.
Одновидове значення можуть мати також дієслова префіксальні, утворені від
двовидових за допомогою префіксів за-, по-, про-, від-, що вносять відтінок трива­
лості дії із вказівкою на результативність або вказують на початок дії з відтінком по-

силення її: закивати, запрацювати, потерпіти, поплакати, проходити, просид’
відшуміти, відходити.