У зв’язному мовленні одні дієслова самостійно виражають свою семантику (
приклад: дуб росте, робітник працює), інші потребують доповнення свого змісту
рахунок залежної форми іменника (наприклад: Учні написали диктант; Хлоп
слухає музику). Здатність дієслова виражати свою семантику самостійно або за до^
могою залежного іменника в знахідному відмінку (без прийменника) виявляється
категорії перехідності /неперехідності.
Усі дієслова поділяються на дві групи: перехідні і неперехідні. Цей поділ здійсню
єгься на основі синтаксичних ознак дієслова: до перехідних належать дієслова, після
яких ставиться форма знахідного відмінка без прийменника, до неперехідних –
дієслова, що не мають залежної форми знахідного відмінка без прийменника.
Категорія перехідності/неперехідності властива всім дієслівним формам-
інфінітиву, особовим і родовим формам та дієприслівнику.
Порівняйте, наприклад, перехідне дієслово: прочитати книгу, прочитаю книгу,
прочитайте книги, прочитав книгу, прочитала б книгу, прочитавши книгу. Тільки
дієприкметникова форма не керує формою знахідного відмінка без прийменника.
Перехідні дієслова можуть керувати також формою родового відмінка у функції
прямого додатка, коли вони вживаються в заперечному реченні з часткою не (не чув
пісні, не бачив брата), а також у сполученні з іменниками, що означають збірність,
речовинність (пас ягнят і ягнята, купив хліба).
До перехідних належать також дієслова бажати, зичити, що керують формами
родового відмінка і поєднуються з іменниками абстрактного значення: бажати
щастя, зичити здоров ’я.
Неперехідні дієслова вживаються самостійно (без залежної відмінкової форми)
або керують будь-якою відмінковою формою іменника з прийменником чи без при­
йменника, крім знахідного прямого об’єкта, наприклад: іти, жити, чорніти; боятися
(чого?), дякувати (кому?), їхати (чим?), лежати (на чому?), сміятися
(з чого?), бігти (назустріч кому?),розминутися (з ким?).
Перехідні дієслова можуть набувати значення неперехідних. Це буває у випадку
опущення при перехідному дієслові прямого додатка. Порівняйте: писат и лист і вміє
писати; грає вальс і грає на скрипці. Від перехідних дієслів творяться дієслова
неперехідні за допомогою постфікса -ся: мити -м ит ися, брати – братися, вітати –
вітатися, возити – возитися. Постфікс -ся перетворює дієслово в неперехідне, від
таких дієслів не утворюються пасивні дієприкметники. Тільки одне дієслово на -ся
сподіватися в українській мові належить до перехідних, але пасивний дієпри­
кметник втрачає постфікс -ся: сподіваний.
Увага! Перехідність/неперехідність у сучасних лінгвістичних дослідженнях
розглядається як лексико-синтаксична категорія, що грунтується на ознаках
валентності дієслів, які в ролі предиката можуть відкривати в реченні позиції
об’єкта чи результатива або адресата, засобу, знаряд дя дії, локатива тощо.
2 5 6 Морфологія як розділ граматики
З урахуванням типу валентності виділяють одно-, дво-, три-, чотири-, рідше п’яти –
і шестивалентні дієслова.
Чіткої межі між перехідними і неперехідними дієсловами немає. Деякі перехідні
дієслова можуть втрачати перехідність і виступати в значенні неперехідних. Це буває
тоді, коли немає при дієсловах додатка, вираженого іменником у знахідному відмінку
без прийменника. Порівняймо: він малює картину і він уже малює. Або: читати
книгу, виконати вправу (тут дієслова читати, виконати – перехідні) і виразно
иитати, швидко виконати (дієслова читати, виконати – перехідні, але вжиті із зна­
ченням неперехідних). Якщо до перехідного дієслова додати частку -ся(-сь), то воно
стає неперехідним: умивати – умиватися, одягати – одягатися, купати – купатися.
Перехідні Приклади
1. Іменник-додаток вживається в знахідному
відмінку без прийменника
зібрати (кого? що?)урожай; дай
сіль
2. Іменник-додаток може вживатися в
родовому відмінку в таких випадках: а) якщо
дія переходить не на весь предмет, а тільки
на його частину; б) коли перед дієсловом
наявна заперечна частка не
дай (кого? чого?) солі; купити
хліба; не зустрів приятеля
Неперехідні Приклади
1. Іменник-додаток вживається в знахідному
відмінку з прийменником
думати (про кого? про що?)
про людей; надійся (на кого 7) на
себе
2. Іменник-додаток вживається у формі
будь-якого відмінка, крім зазначених вище
віддали (кому?) дітям; запобігали
(чому?) лихові; злякався (кого?
чого?) звіра
3. До перехідних дієслів належать дієслова із
часткою -ся (-сь)
гордитися (ким? чим?) братом,
одягатися
4. Безособові дієслова, що означають стан
людини або природи
спати, морозить
5. Дієслова, що означають переміщення в
просторі
бігти, йти, плавати
Примітка. Дієслова із значенням цілеспрямованої дії – перехідні, дієслова з іншим
значенням – неперехідні.