План
1. Проблема односкладного речення у сучасній українській мові.
2. Типи односкладних речень. Односкладні речення дієслівного типу та їхні
особливості.
3. Односкладні речення іменного типу та їхні особливості.
Рекомендована література
а) основна
1. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К.:
Либідь, 1993. -368 с.
2. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис:
Монографія. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 662 с.
3. Кадомцева Л.О. Українська мова: Синтаксис простого речення. – К.: Вища шк,
1986.-С. 14-29.
4. Слинько IX, Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної
української мови. Проблемні питання: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. –
670 с.
5. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За ред. І.К.Білодіда. – К.:
Наук, думка, 1972. – С. 232 – 309.
б) для самостійного конспектування
1. Дудик П.С. Питальні речення і питальні слова-речення // Українська мова і
література в школі. – 1975. -№ 1. -С. 26-36.
2. Загнітко А. Проблема односкладного речення у сучасній лінгвістиці //
Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип. 3. – Донецьк: ДонДУ, 1997. – С. 17 –
27.
3. Загнітко Л. Семантика і функції безособових речень у говірках Донеччини //
Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип. 8. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – С. 221 –
225.
4. Курмакаева Н. Функционально-грамматическое поле безличности в русском
язьіке (к постановке вопроса) // Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип. 11. –
Донецьк: ДонНУ, 2003. – Ч. 1. – С 63- 68.
5. Слинько І.І. Типи простих речень // Українська мова і література в школі. – 1977.
-№9.-С. 51-59.
6. Слинько І.І. Чи є односкладні речення? // Мовознавство. – 1985. – № 4. – С. 48 –
53.
7. Чирва Г.М. Безособові речення // Українська мова і література в школі. – 1974. –
№3.-С.22-34.
в) додаткова
1. Бабайцева В.В. Односоставньїе предложения в современном русском язьіке. –
М.: Просвещение, 1968. – С. 30 – 45.
2. Баган М. Семантико-синтаксична структура безособових ґенітивно-заперечних
речень // Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип. 7. – Донецьк: ДонНУ, 2001. –
С. 126-131.
3. Горяний В.Д. Односкладні речення в українській мові. – К.: Рад. школа, 1983. –
С.41-65.
4. Рабанюк Л., Романюк Т. Семантична структура ґенітивних речень //
Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип. 5. – Донецьк: ДонДУ, 1999. – С. 169 –
173.
38
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
5. Шевцова А.А. Неполньїе предложения в современном русском язьіке. – Донецк:
Изд-во Донецк. ун-та, 1978. – 124 с.
6. Сушинська І. Ланцюжки номінативних речень у сучасній українській мові //
Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип. 4. – Донецьк: ДонДУ, 1998. – С. 44 –
48.
7. Сушинська І. Функціональні різновиди буттєвих номінативних речень //
Лінгвістичні студії: 36. наук, праць. Вип. 5. – Донецьк: ДонДУ, 1999. – С. 173 –
179.
Завдання І.
Підкресліть головні члени речення, охарактеризуйте морфологічне вираження
головного члена означено-особових односкладних речень.
А робиш так, щоб знову тебе туди загнали! (В. Шевчук). Живете де?
(В. Шевчук). Вставите в якусь поему, може? (В. Шевчук). Побережемо добро казенне
(В. Шевчук). Де б я не був, а все ж думками лечу в Донеччину свою (В. Сосюра).
Любив Вкраїну він душею І зрадником не був для неї (В. Сосюра). У цій глухій норі,
де ніколи не розвидняється й куди ні разу не проникало сонячне світло, просидів уже
чимало (Є. Гуцало). Сутеніло. За деревами кишлаку сквапно сідало на заході сонце, й
у повітрі вже чути було перших москітів (Б. Антоненко-Давидович). Вітай життя!
(Богдан-Ігор Антонич). Говори! Твоя справа на місяці показана (В. Барка).
Завдання II.
Підкресліть головні члени речення, охарактеризуйте морфологічне вираження
головного члена узагальнено-особових односкладних речень.
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води, в годину щасливу і в
радості мить, любіть у годину негоди! (В. Сосюра). А пошлемо їм молодих наших
луїарів та охочих, самі ж зостанемося тут (П. Загребельний). Вельми дивувався
нашим голеним головам і оселедцям, ми дивувалися його парикові, а Сірко навіть не
втерпів і поспитав, чи не тому принца звуть великим Конде, що в нього такий
великий парик (П. Загребельний). Що маємо – не дбаємо, а втративши – плачем (Нар.
тв.). Удосвіта встанеш – більше діла зробиш (Нар. тв.). Не знайшовши броду, не лізь
у воду (Нар. тв.).
Задання III.
Підкресліть головні члени речення, охарактеризуйте морфологічне вираження
головного члена неозначено-особових односкладних речень.
До того всього, сказали, видадуть перегодом ще сірі шинелі з солдатського
сукна і шапки (Гр. Тютюнник). Потім подали друге – чай в алюмінієвих кухлях
(Гр. Тютюнник). Але з ним не хотіли говорити й відмахувалися від нього рукою (Г.
Хоткевич). Я схожий був на отшельників, які твердо й безумно вірять, що в печерах
своїх рано чи пізно узрять Бога (П. Загребельний). Але вони сміються, мов вві сні, І
погляд мій приковують до себе, Нагадують розкоші весняні І кажуть про тепло, про
радощі, про тебе (Олександр Олесь). Не задержать нам хвилі (Богдан-Ігор Антонич).
Враження буденності підсилено, бо небритий: в неділю схопили нагло (В. Барка). І
показав зубило, тримаючи його посередині двома пальцями, як цяцьку
(Гр. Тютюнник).
39
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ
Завдання IV.
Підкресліть головні члени речення, охарактеризуйте морфологічне вираження
головного члена безособових односкладних речень.
Там можна побачитись було з далеким родом, що осівся по околишніх селах, та
й траплялась нагода оддячить Гутенюкам за смерть Василеву та за ту кров, що не раз
чюрила з Палійчуків (М. Коцюбинський). От і вівтарі (Г. Хоткевич). Душа моя –
пустка холодна й німа… Нічого в тій пустці самотній нема: То вітер розвіяв, то хвилі
зірвали, То, граючись, діти малі розібрали (Олександр Олесь). Наказ дано (коротко й
суворо): Вдарити й розбити ворогів (В. Еллан-Блакитний). Так на минулого й
майбутнього раменах повішено, мов плахту, долю нашу (Богдан-Ігор Антонич).
Віддати треба нам життю щомога, а треба кожному, ще поки молодий (Богдан-Ігор
Антонич).
Завдання V.
Підкресліть головні члени речення, визначте різновиди інфінітивних
односкладних речень.
Покласти б голову в коліна… Відчути б руку на чолі… (В. Еллан-Блакитний). А
знов лихо: повели чоловіка в сільраду (В. Барка). Намагається поміж ними вхопити
бадилину (В. Барка). Арештувати, хто порушить тишину! (В. Барка). Та краще пальці
свої гризти, ніж за таку плату робити… (В. Винниченко). Не оживить, не запалить, Не
випростать зігнуті крижі (Є. Маланюк). З нори вилазити не хотілося, а тут заболіло
вухо, наче нічого було тому вухові зараз робити, – але заболіло (М. Вінграновський).
Завдання VI.
Підкресліть головні члени речення, визначте тип дісслівних односкладних
речень.
Взявся за гуж – не кажи, що не дуж (Нар. тв.). Набити руку – це не означало
побити руки… Йоду в нас нема (Гр. Тютюнник). Йому скажуть, що він приїхав
учитись… (В. Підмогильний). Але що є правда і як творити суд, коли все більше й
більше ведуть до княжого двору людей, коли ллється кров на українах Русі і в
самому стольному городі Києві?! (С. Скляренко). Гречку сійте, коли жито гарно
зацвітає (Нар. тв.). Зробили тризну? (С. Скляренко). Що скажете про потреби ваші?
(С. Скляренко). – І ще про одно прошу тебе, Добрине: коли сумніватиметься
Володимир – порадь йому, важко буде – допоможи, небезпека – захисти
(С. Скляренко). Надворі було ясно (Г. Тютюнник). – Ач, прокляті! – сказав ображено
і навіть гнівно, так наче йому вкрай треба було набрати тієї води… (Г. Тютюнник).
Завдання VII.
Підкресліть головні члени речення, визначте різновиди номінативних
односкладних речень.
Солов’їні далі, далі солов’їні…(В. Сосюра). У росі фіалки, ріки у
тумані…(В. Сосюра). Весняний сад, квітки барвисті, пісні пташині в вишині, і ти у
сяйві і намисті подібна сонцю і весні (В. Сосюра). Підкинуло. Здригнулось.
Зашкребло. Затнувся подих. Оберт. Шарудіння (М. Бажан). Тиша і пустка
(М. Коцюбинський). Ні слова про втому! Ні слова про спокій! (В. Еллан-Блакитний).
У батьків мабуть спитають про Тернопіль. Дубно. Борислав (Дзвін). На шию почепив
тугого, також татарського, лука, в зуби взяв стрілу. Лише одну (Дзвін). Ось краса!
(В. Винниченко). Велике ательє; в лівій стіні ззаду – двері в кімнату Рити
(В. Винниченко). Це Білий Медведик (В. Винниченко).
40
Розділ III. Зміст аудиторної та самостійної роботи
Завдання VIII.
Підкресліть члени речення, визначте типи односкладних речень.
Його помітили не зразу (Є. Гуцало). Поживився скибкою, як собака мухою
(І. Карпенко-Карий). Йому дуже кортіло бути там, де робилося кіно (Є. Гуцало).
Хліба нема: вже забрано (В. Барка). Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим
тихесенько в неволі з тобою (Т. Шевченко). Початок осені – вересень
(Д. Чередниченко). Старого горобця на полові не обдуриш (Нар. тв.). Силуваним
волом багато не виореш (І. Нечуй-Левицький). Тиша. Така тиша, що в нього
задзвеніло у вухах (О. Довженко). Мені треба побачити Микиту Івановича
(В. Винниченко). Арештувати їх (В. Винниченко). Наснилося, з розлуки наверзлося, з
морозу склякло, з туги – аж лящить (В. Стус).
Запитання для самоперевірки
1. Вияскравити внесок формально-граматичного напрямку у вивченні
односкладного речення.
2. Проаналізувати досягнення структурно-семантичної о напрямку у вивчення
односкладного речення.
3. Охарактеризувати функціонально-синтаксичний аспект у вивченні
односкладних речень.
4. Проаналізувати критерії щодо розмежування називного теми та називного
уявлення.
5. Висвітлити явище омонімії та синонімії на рівні односкладного речення.
6. З’ясувати погляди щодо генітивних односкладних речень у лінгвістиці.
7. Порівняти вишівську та шкільну класифікацію односкладних речень, вказати
основні відмінності, навести приклади. .