Умовний спосіб означає дію бажану або можливу за певних умов. Він би й робив,
та в нього рукави болять (Нар. творчість).
Дієслова умовного способу утворюються від дієслів минулого часу за допомогою
частки б (після голосних: йшла б, шило б, шили б) і би (після приголосних: віз би, шив
би, малював би).
Дієслова умовного способу не мають часу й особи, а змінюються за родами і
числами (приїхав би, приїхала б, приїхало б, приїхали б).
Умовна частка б (би) може стояти як безпосередньо після дієслова, так і після
інших частин мови. Від серця б щирого слова віддерти – Такий натомлений! їх
дотепи могли б звучати тихше 1 навіть теми бути не такі (Є. Плужник).