Дієприкметник – це відмінювана дієслівна форма, що передає дію або стан як
динамічну ознаку предмета, виявлену в категоріях виду і стану. Як і інші форми
дієслова, дієприкметник має значення виду, часу (теперішнього і минулого), стану
(активного і пасивного), може керувати формою залежного іменника й означатися
словами, що виражають ступінь вияву ознаки та різні обставини, наприклад: напи­
саний чорнилом, посинілий від холоду, давно забутий, злегка затягнений.
274 Морфологія як розділ граматики
Дієприкметник, подібно до прикметників, узгоджується з пояснюваним імен­
ником у роді, числі і відмінку, наприклад: довго не стихаючий вітер; пісня, виконана
хором; заросле споришем подвір ’я; затужавілі стежки.
Дієприкметникові форми зберігають значення того виду, який має дієслово в
початковій формі, наприклад: зітхаючий – нсдоконаний вид (початкова форма –
зітхати), завезений – доконаний вид (початкова форма – завезти).
Дієприкметники поділяються на активні і пасивні. Активні дієприкметники
творяться від неперехідних дієслів і рідше – від перехідних, пасивні – тільки від пе­
рехідних дієслів.