Формотворчі частки використовуються для творення форм дієслова: би (б) –
умовного способу; хай, нехай – наказового способу: жити – жив би, жила б, жило б,
жили б (у цих краях). Наприклад: Тим часом дідова каша википіла, присмалилась і,
мабуть, зовсім згоріла б, коли б не каменоломи … (Яків Баш); Хай моя й хай твоя
пісенька зіллються, хай лунають у гаях, до світанку в ’ються (Леся Українка).
298 Морфологі« як розділ граматики
Частка б може стояти після дієслова, перед ним або відділятися від дієслова
кількома словами, може об’єднуватися з деякими сполучниками підрядності (аби.
щоб, якби, ніби, мдвбито). Наприклад: Чи ще Марко не приїхав? Ох. якби я знала. Що
діждуся, що побачу… (Т. Шевченко).
Словотворчі частки служать для творення слів, а тому з часом перетворюються на
суфікси або префікси. Так, заперечна частка мі служить для творення заперечних за­
йменників (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки) і прислівників, похідних
від займенників (ніде, ніколи, ніяк, нізвідки, нітрохи); частка не функціонує як пре­
фікс, за допомогою якого творяться прикметники і похідні від них прислівники
(високий — невисокий – невисоко, давній – недавній – недавно); частка ся пере­
творилася на дієслівний словотворчий суфікс (лити- литися, вітати – вітатися);
так само частки аби, де, чи, що, як, будь, небудь, казна, хтозна та деякі інші, що
служать для творення займенників і прислівників, зближуються з суфіксами та
префіксами (абихто, абиколи, деякий, деінде, чимало, щодня, якнайскоріше, будь-що,
будь-коли, скільки-небудь, як-небудь, казна-що, хтозна-де).