Караман С. О. Сучасна українська літературна мова

Спонукальні слова-речення

Спонукальні слова-речення виражають спонукання: наказ, заклик, прохання
тощо, одночасно вказуючи на емоційну реакцію мовця в певній ситуації. Функцію
таких речень виконують вигуки і близькі до них слова, зокрема геть, годі, гайда, гей,
марш, стоп, ура. караул, точка, шабаш, гвалт, цить, ну, ша, доволі та ін., наприклад:
Пані Наталя перша скочила з місця. – Гет ь! — скрикнула вона тонко й пронизувано. –
Геть!.. Вона ще дітей м ені поріже!.. Жени ї ї геть!.. (М. Коцюбинський); —Г оді! годі!
– кричав, переводячи духа, господар. – Музико! годі, перестань! (Панас Мирний); –
Отамане! – «Тут». – Гайда! (Б. Грінченко); – Матросе, Матросе, дивися! – «Цить»,
– відповів безгучним шепотом Матрос (І. Микитенко).
Своєрідними спонукальними словами-реченнями є звертання до свійських
тварин, наприклад: У дядька одна надія на коней: – Но, клят і! (Петро Панч); щ Тпру!
Д е ж це ми? (С. Скляренко); – В йо! – спокійно гукнув на коня! (М. Стельмах).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.