Зміна порядку слів в українській мові може впливати на зміну синтаксичної ролі
членів речення, змісту конструкції, сприяє стилістичній маркованості інверсованої
одиниці.
Граматична роль порядку слів полягає в тому, що:
1) при збігові форм підмета і додатка порядок слів допомагає розрізнити ці члени
речення, наприклад: День змінює ніч; Весло зачепило плаття (препозитивні слова
день, весло є підметами, постпозитивні ніч, плаття, залежні від присудка, – прямими
додатками, при зміні порядку слів змінюється їхня синтаксична роль; однак це
властиве не всім конструкціям такого типу, порівняйте: Оркестр заграв марш; Завод
купив автомобіль);
2) порядок слів визначає синтаксичну функцію прикметника, який у препозиції до
підмета є означенням, у постпозиції – іменною частиною складеного присудка, напри­
клад: Зелена трава; Струнка дівчина і Трава-зелена; Д івчина струнка;
3) часто порядок слів вказує, яку функцію (підмета чи присудка) виконують
іменники в називному відмінку, наприклад: М ій син -учи т ель; Учитель —м ій син;
4) порядок слів допомагає відрізнити інфінітив у ролі підмета (в препозиції) та в
ролі складової частини головного члена безособового речення, наприклад:
Відпочивати на морі корисно; Корисно відпочивати на морі.
Деколи зміна порядку слів надає реченню лише нового відтінку. Так, у словоспо­
лученнях із препозитивними власне кількісними числівниками називається точно
окреслений період часу (п ‘ять днів, десять років, дванадцять місяців), а при постпо­
зитивному вживанні числівника – лише приблизний (днів п ‘ять, років десять, місяців
406 дванадцять), наприклад: Десять років я не бачив товариша; Років десять я не бачив
товариша.
Інверсію часто використовують у художньому стилі як експресивно-стилістичний
засіб. Дехто з учених диференціює прямий і зворотний порядок слів, з одного боку, та
інверсію—з іншого, кваліфікуючи її тільки як стилістично марковану форму. Справді,
незвичне, передусім інверсійне, розташування головних і другорядних членів
речення є виразним стилістичним засобом, наприклад: Там родилась, гарцювала
козацькая воля (Т. Шевченко); Ревли потоки, бурі і руді (Л. Костенко); Я встигну до
любить! Доклясти встигну я, і встигну я до тих часів дожити, коли в польоті
вічному Земля навчиться вже собою володіти (М. Вінграновський).
Свої особливості порядку слів мають розповідні, питальні і спонукальні речення.
На порядок слів впливає також наявність відокремлених другорядних членів, встав­
них і вставлених одиниць, звертань.