Однорідні і неоднорідні означення. Розмежування однорідних і неоднорідну
означень зумовлюють кілька чинників: семантика означень, морфологічні особли
вості, характер синтаксичного зв’язку слів у складних словосполученнях з кількома
означеннями. Однак не завжди ці чинники дають можливість диференціювати одно*
рідні і неоднорідні означення.
Однорідні означення – це означення, які виступають як супідрядні, тобто кожне з
них безпосередньо пов’язане з означуваним словом і перебуває в таких самих від. і
ношеннях з ним, як і інші. Основою однорідності означень є можливість об’єднання
видових ознак, що ними виражаються, ширшими (родовими) поняттями. Так, у речен- І
ні Мокрий асфальт нагадував швидкий гірський потік, в яком у т о тут, то там І
розсипані були червоні, жовті і сині бризки (С. Скляренко) об ’єднувальне поняття І
може бути виражене словом різнобарвні.
Поєднуються однорідні означення сурядними сполучниками або ж безсполуч- І
ликовим зв’язком і перелічувальною інтонацією. Однорідними одночасно можуть І
виступати узгоджені й неузгоджені означення. Однорідні означення характеризують І
предмет з одного боку, наприклад: За шкільними парт ами схилились чорняві, біляві і І
русяві голівки (І. Цю па); Холодний, різкий, північний віт ер нем илосердно б ив в обличчя І
(М. Коцюбинський); Зібралися під кінець теплого, з лагідним и вечорам и, із запашною І
гіркотою в повітрі серпня (С. Павловський).
Однорідними можуть бути й означення, що характеризують предмет з різних бо- І
ків, але контекст сприяє зближенню ознак. Такі однорідні означення можна кваліфіку- І
вати як контекстуальні, наприклад: Понад греблею р о сли густ і, високі, зелені та І
кучеряві верби (І. Нечуй-Левицький); Водив т ой загін яки й сь славет ний генерал, І
чорновусий, стрункий, завзятий (П. Воронько).
Прикметник і дієприкметниковий зворот, які виступають разом, теж є однорідни- І
ми означеннями, наприклад: Рівний, залитий сонцем ст еп одразу принишк І
(О. Гончар).
Неоднорідні означення характеризують предмет з різних боків, при цьому часто І
поєднуються якісні та відносні прикметники, наприклад: П от ім вони піш ли вниз І
широкою брукованою вулицею (В. Козаченко); Величезна склян а будівля виросла І
перед ним (В. Собко); 3 кленового пагона зірвався ш ирокий ж овт ий лист І
(Г. Тютюнник).
Означуваного слова стосується безпосередньо лише перше неоднорідне означен- І
ня; решта стосуються сполучення цього означення й означуваного слова. Наприклад, І
у реченні Сонце вже сховалося за вільшечки, пустило крізь ли ст я т оненькі рож еві І
стріли (Г. Тютюнник) означення тоненькі не відноситься безпосередньо до слова І
стріли, а до словосполучення рожеві стріли.
Неоднорідні означення виражають ознаки, що стосуються різних родових понять, І
наприклад: Падав тихий лапатий сніг (О. Чорногуз) – ступінь вияву ознаки і форма; І
Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, маленька донечка без ім ен і іщ е (М. Вінгранов- І
ський) – ступінь вияву ознаки і колір; В хаті стояв густий передсвіт анковий морок І
(П Тютюнник) – ступінь вияву ознаки і час.
416 Неоднорідні, як і однорідні, означення частіше виступають у препозиції до озна
чуваних слів, однак регулярно вживаються і постпозитивні означення, наприклад:
/р на гору круту крем ’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.