Прикладки бувають поширені і непоширені. Відокремлюється поширена при­
кладка, – загальна назва, що стоїть після члена речення, вираженого іменником.
Наприклад: Таким був Антонич письменник, поет і добра, приязна, товариська
людина; таким він залишився у моїй пам’яті назавжди (Т. Голендер). Якщо при­
кладка приєднувана сполучником як, має додатковий обставинний відтінок, вона
відокремлюється як у позиції після означуваного слова, так і перед ним: Як досвід­
чений учитель, А. С. Макаренко вмів передбачати будь-яку несподіванку (В. Сухо-
млинський); У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами
(О. Гончар).
Якщо ж прикладка зі сполучником як вказує, в ролі кого (чого) виступає предмет,
то комами не відокремлюється: Соняшник я/с декоративна рослина довго прикрашав
тільки квітники та оранжереї (В. Уткін).
Непоширені й поширені прикладки, що пояснюють член речення, виражений
займенником, відокремлюються незалежно від місця при означуваному слові: Хоч би
був знав краще її, Катрю (А. Головко).
^ ______________Синтаксис як розділ граматики
425 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
Для відокремлення прикладок на письмі користуються не тільки комою (комами)
а й тире: Благословенна щедрість! Все від неї – від щедрості думок, сердець і ру^
(В. Симоненко).
Прикладка – власна назва відокремлюється переважно з метою уточнення, про
кого, зокрема, йдеться: Другий сусід мій, Григорій ІЛиян, вирішив не покидати своєї
хати (О. Довженко).
Тире як розділовий знак розрізняє, де прикладка, а не однорідний член: Була собі
майстриня – Олеся (І. Дзюба).
Відокремлюється також прикладка, яка уводиться в речення за допомогою слів
зокрема, тобто, особливо, а саме, на ім ‘я, родом, як-от , наприклад, або, чи. Напри­
клад: Вальдшнеп, або лісовий кулик, – благородна птиця (М. Рильський); Козак Боб­
ренка, на ім ’я Григорій, єдиний син достойної вдови (Л. Костенко).