Відокремлені обставини можуть бути виражені одиничними дієприслівниками,
дієприслівниковими зворотами, а також іменниками з прийменниками.
Відокремлюються обставини:
1. Якщо виражені дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом, незалежно
від позиції відносно пояснюваного слова: Поснідавши, батько йшов на роботу
(В. Скуратівський); Любив, їдучи на возі з лугу, дивитися, леж ачи, на зоряне небо
(О. Довженко).
2. Дієприслівникові звороти, приєднані до пояснюваного слова порівняльними
сполуками ніби, як, мов, наче, начебто та ін.: На горбі, мов когось шукаючи, розбре­
лися молоді дубки (В. Басараб).
3. Поширена обставина, виражена сполученням іменника з прийменником типу
згідно з, у зв’язку з, на відміну від, завдяки, внаслідок, відповідно до, за згодою, на
випадок, незважаючи на і под., якщо вона вживається перед присудком: На дереві,
незважаючи па рвучкий вітер, трималося ще кілька поруділих листків (В. Собко).
Не відокремлюються:
1. Одиничні дієприслівники, які набувають значення прислівника, стоять зразу ж
після присудка або в абсолютному кінці речення і вказують на спосіб виконання дії.
Я пишу не згарячу, а добре подумавши (О. Гончар). Холодною русалкою пливу я у
Дніпрі, а ти стоїш на березі, а ти стоїш вагаючись, а древня Лавра куполом ви­
блискує вгорі, прожиті таємниці в минулому ховаю чи… (В. Гуртовенко).
2. Дієприслівниковий зворот, який виступає однорідним членом до невідокрем-
леної обставини: Дівчина стояла непорушно й не зводячи з Василя очей (Ф. Тишко).