Уточнювальні відокремлені члени речення вимовляються з особливою інто
нацією й уточнюють, пояснюють, конкретизують значення головних чи другорядних
членів речення. Уточнювальні члени речення є тими самими членами речення, що й
слова, які вони уточнюють.
На письмі уточнювальні члени речення відокремлюються переважно комами,
іноді – тире.
Уточнювальними членами речення можуть бути:
1) підмети: Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими дуже гарні
дівчата (І. Нечуй-Левицышй);
2) присудки: Хлопець за два роки змінився, виріс, змужнів (О. Хапать ко);
3) означення: Ніч була гаряча, жнив’яна (І. Нечуй-Левицький);
4) додатки: Ніхто ще так не описував наших лісів, їхньої багатої флори, їхніх
щедрот і краси (Л. Волощук);
5) прикладки: Коли ви мені, старому батькові, не ймете віри, то я запишу на
папері (І. Нечуй-Левицький);
6) обставини: Он там, на горбку, має бути весела батьківська хата
(Ю. Мокрієв).
(І Увага! При відокремлених уточнювальних членах можуть вживатися слова
І окрім, крім, замість, за винятком, зовсім та ін.: Щемить – і вибух десь тут,
_| зовсім поруч (В. Козаченко).
Відокремлені другорядні члени речення можуть бути уточнювальними (поясню-
вально-уточнювальними зворотами). Уточнювальні члени речення конкретизують
поняття, звужують його. Вони бувають поширеними і непоширеними, наприклад: Її
зір немовби хотів проглянути аж туди, в саму незрозумілу й моторошну тайну без
конечності (Ю. Смолич); Я хочу встати вранці, на зорі (Л. Костенко); А там, за
Ятранню,- Веселі Боковеньки! (М. Вінграновський).
Уточнювальними можуть бути всі члени речення, крім підмета.
Уточнювальний член речення до підмета і до додатка виконує функцію прикладки,
наприклад: Скоріше буже приїздила мати їхня, Ярина! (К. П ісоцький); Він дзвенів не
раз, переливався, споконвічний голубий Дунай (М. Рильський); Добрим словом
годиться згадати сьогодні турботливого батька Лесі – Петра Антоновича Косача –
і матір ї ї – відому нашу письменницю Олену Пчілку (О. Гончар).
_________*_______ Синтаксис як розділ граматики_____________________
427 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА
Найпоширенішими відокремленими уточнювальними членами речення є:
1) обставини, виражені прислівниками та іменниками в непрямих відмінках із
прийменниками або без них, наприклад: Старий батько з білим внуком на руках
шукав чогось гострим оком там, внизу села (О. Кобилянська); Нижче, навпроти
Титана, будинок заводоуправління і брама заводська (О. Гончар); Там, на столі
лежить моє перо (Л. Костенко); У Корчуватому, під Києвом, рік сорок другий
ожеледь, зима (Л. Костенко); Перед їх очима за вівтарями Братської церкви, серед
монастиря, був колодязь з фонтаном (І. Нечуй-Левицький). У деяких реченнях
трапляються ряди відокремлених уточнювальних обставин, наприклад: Там, в долині,
в селі під горою Чабаницею, недалеко бистрої ріки, в лісі, де лиш, недалеко самітній
млин з рікою враз гудить, покинув хору доньку, мов звірюку, щоб власні люди не
стратили, не покалічили… (О. Кобилянська);
2) уточнювальні означення до обставин місця, часу, неузгоджених означень, пря
мих додатків, наприклад: За круглим, чорного дерева, столом сиділи сухорлявий і
жовчний князь Ярема Вишневецький, Стефан Потоцький (Н. Рибак); Берете ви
аркуш дикту, так приблизно з метр у квадраті, і невеличкий молоток (Остап Вишня).
Часто речення ускладнюються різними відокремленими другорядними членами,
наприклад: Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях
мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (М. Коцюбинський);
Але як він увійшов у город і проходив вузькою вулицею, поглядаючи на невеличкі
одноповерхові будиночки, пооббивані дошками і помазані сірою фарбою, то не знав, у
які саме двері має почати стукати (Б. Грінченко).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Відокремлені додатки
Наступна: Запитання і завдання для самоконтролю