Схема пунктуаційного розбору
1. Прочитати текст відповідно до розділових знаків, ужитих в ньому.
2. Переглянути і визначити, скільки розділових знаків використано в ньому
3. Вказати, які з них виконують роль відділення, а які – видільну функцію
4. Пояснити на прикладах із тексту принципи вживання пунктограм.
5. Виділити у тексті парні пунктограми.
6. Знайти в довіднику з українського правопису конкретне правило, за
поставлено у дібраному тексті кожен розділовий знак.
Зразок пунктуаційного розбору
Ступивши МІДНО СВОЇ ТОНКІ губи, Толя вирішив не питати ХЛОПЦІВ, чому вони
сьогодні такі бундючні. Він знав – вони й самі не витримають довго, все скажуть.Тац
тільки оглянув їх гострим оком і, щоб приховати своє зацікавлення, підстрибнув і
пішов на дорогу «колесом», вниз головою. Толя був дуже вправний фізкультурник,і
всі йому заздрили. Ще вмів Толя: лазити через будь-який паркан, оглушливо свисті
в чотири пальці і кумкати жабою. Ого, й ще багато чого вмів Толя!.. Та це ніскільпв
порушило урочистого настрою Васі й Сані. Вони зі зневажливою зверхністю дивили­
ся на всі Толині вправи, наче вміли зробити їх краще за нього.
Так… Гаразд… А як дізнатися, чому той неохайний Санько має такий незалежний,
непроникливий вигляд? (О. Копиленко).
У тексті вжито крапку сім разів, кому непарно – десять разів, парно – один раз, ди
рази-двокрапку, по одному разу – тире, двокрапку, знак оклику, знак питання, лапкиї
комбінований знак оклику з двома крапками.
Усі сім разів крапка виконує в тексті роль відділення: розділяє в тексті два просів
і сім складних речень. Знак оклику позначає кінець простого речення і служить#
собом вираження захоплення (гордості). Знаком питання закінчується складне ре**
ня, у якому головна частина містить питання.
Видільну функцію виконують коми у першому реченні (перша кома), у третьою
(третя кома) і в шостому.
На синтаксичному принципі ґрунтується вживання в тексті крапки (тексту
діляється на речення), коми (виділяються відокремлені члени – у першому Н Й
між однорідними членами – у другому реченні тощо). З опорою на ін то н аш и
принцип вжито багато крапок і двокрапка.
496 ПУНКТУАЦІЯ
у тексті вжиті парні пунктограми: коми – у першому і третьому реченнях, лапки
(в які взято слово колесом) і дужки – для вказівки на автора тексту.
У першому реченні першою комою виділяється дієприслівниковий зворот (дієпри­
слівник із залежними від нього словами завжди відокремлюється).
Примітка. Якщо відокремлений член або вигук чи звертання стоїть на початку або в
кінці речення, то з двох парних знаків виділення ставиться тільки один (див. перше, трете і
шосте речення).
Роздільну функцію виконують коми у першому реченні (друга кома по порядку), у
третьому, четвертому, сьомому і останньому реченнях (розділяють частини складного
речення).
Друга кома в першому реченні відділяє підрядну частину від головної. У другому
реченні тире використано як варіант у складних з’ясувальних реченнях, в яких друга
частина розкриває зміст першої. Частіше в таких реченнях ставиться двокрапка, іут
автор надав перевагу тире.
У третьому реченні першими двома комами виділяється підрядне речення, яке
стоїть всередині головного. Третьою комою виділено уточнювальне словосполучення
(вниз головою). В лапки взято слово колесом, оскільки воно тут вживається у пере­
носному значенні.
У четвертому реченні комою виділяються дві предикативні частини складно­
сурядного речення (перед І кома ставиться, бо немає спільних для обох частин слів).
У п’ятому реченні двокрапку використано при узагальню вальному слові перед
однорідними членами речення. Функцію узагальнювального слова взяло на себе
слово вмів.
Кома в цьому реченні розділяє однорідні члени речення лазити і свистіти, які
пов’язані лише за допомогою інтонації.
У шостому реченні комою виділено вигук (вигуки з емоційним значенням завжди
виділяються або комою, або знаком оклику). Знак оклику ставиться в окличному
реченні.
Примітка. Три крапки у цьому реченні не авторські. Вони позначають пропуск у
тексті, взятому для ілюстрації.
Тільки в останньому абзаці багато крапок є вказівкою на емоційний стан персо­
нажа (здивування і розмірковування над незвичною поведінкою товаришів).