Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

4. ТИПИ РЕЧЕНЬ ЗА ЕКСПРЕСІЄЮ

За характером експресії речення поділяються на: 1) окличні та 2) не- окличні. Неокличними називаються речення, у яких відсутня емоцій- но-експресивна наснажуваність. їм протиставлені окличні речення, у яких сконденсовано емоційно-експресивне забарвлення, передається емо- ційно-почуттєвий стан мовця.

Окличними можуть бути речення будь-якого різновиду: Вище ж прапор ясний! Більше віри в борні. Глибше сумніви, стогони, сльози: Пролітає життя на крилатім коні. Розкидає квітки по дорозі (О. Олесь); Конику, Я так тебе чекала!.. (О. Матушек); А тепер — ви­нось мене, винось!.. (О. Олесь); Рідна мова! Рідна мова!.. Як розлучимось з тобою, Як забудем голос твій і в вітчизні дорогій Говоритимем чу­жою?! (О. Олесь).

Оклично-розповідні речення виражають емоційно-піднесене ставлен­ня до явищ дійсності: Свист! Летить по Вкраїні, летить з моїм сер­цем! (Т. Осьмачка); Ударив грім — / буря Шарпнула Всесвітом!.. (В. Поліщук); Широко… надійно. Виллється колосся! (В. Чумак).

Питально-окличні речення висловлюють питання з відповідним емоційно-експресивним забарвленням: Де ти блукав, і де ти ходив, і де сьогодні тебе віднайти ?/(В. Герасим’юк); Чому, чому і сьогодні ти приходиш до мене у сни так несподівано і нежданно ?! (Є. Летюк); Звідки летить літо, звідки сили його?! (О. Матушек).

Спонукально-окличні речення виражають емоційне забарвлення спонукання: А казали ж боги, А казали ж бо — не озирайтесь! (О. Ма­тушек); Неси, неси мене, вітре, далі, за сині моря, за високі гори, хоч там відчую щастя літ (П. Кордун). В окличних реченнях найнапруже­ніше вимовляється слово, що виступає найбільш логічно наголошеним.

Окличні речення можуть мати додаткові засоби вираження емоцій­ної експресії: 1) вигуки: Гей, ідімо знову в поле стрічать перші про- менівесни(В. Басюк); 2) експресивні частки: Цікаві (ніде правди діти) Підкралися, щоб ізлякать; Коли подивляться, що вбиті, 3 переполе-

 

РОЗЛІЛ V. Класифікація речень у сучасній українській мові

 

455

 

хунц тікать! (Т. Шевченко); Аеони тим часом загарбали міські хуто­ри, зігнали з них удів міщанських — і ну хазяйнувати! (З. Тулуб); А бодай вам весело било (Г. Квітка-Основ’яненко).

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.