Загнітко Анатолій Панасович - Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис.

6. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ ЗА СПІВВІДНОШЕННЯМ ІЗ СУДЖЕННЯМИ

Логічний підхід до аналізу реченневих структур інколи виступає ґрунтом розмежування речень за семантичними особливостями предика­та: 1) предикати сутності дають речення тотожності: Брат — учитель; Вчитися — це постійно шукати; 2) предикати кількості дають речення зі значенням кількісної ознаки предмета: Нас п’ятеро; Будинків у квар­талі вісім; 3) предикати якості дають речення зі значенням якісної ознаки предмета: Сніг білий; Трава зелена; Течія бурхлива; 4) предикати відношення дають речення, у яких виражається ознака предмета, що виявляється у стосунках з іншими предметами, у співвіднесеності з ними: Стіл — з дерева; Коробка — з картону; Золото дорожче за срібло; 5) предикати місця дають речення з просторовими ознаками суб’єкта: Мати — в саду; Діти — на вигоні; Квіти — поруч; 6) преди­кати часу дають речення з часовою ознакою суб’єкта: Збори — сьогодні; Зустріч — 12 січня; 7) предикати процесуальності дають речення, у яких виражаються існування, становище суб’єкта (позначаються непе­рехідними дієсловами): Ліс шумить; Діти веселяться; 8) предикати стану дають речення, що виражають стан: Сумно; Гратися весело; Видно сліди; Приготовлено запаси таін.; 9) предикати дії дають речення, що виражають різноманітні види дії: Хлопчик читає книжку; Дівчина ви­шиває рушник; Письменник пише роман тощо [Арват 1994].

Відомі також спроби зведення всього загалу речень до шести типів на підставі особливостей морфологічного вираження головного носія пре­дикативності та специфіки його мовного наповнення: 1) двоскладне дієслівне: Учень пише добре; 2) двоскладне іменне: Ніч темна; Течія швидка; 3) односкладне дієслівне: Світає рано; 4) односкладне іменне:

 

458

 

Синтаксис

 

Холодної 5) номінативне: Зима; Ніч; Ранок; 6) модальне: Так. Ні. Мож­ливо [Юрченко 1992]. Правда, не зовсім зрозуміло, чому виділяється окремий різновид речень — модальні, адже кожне речення однією зі своїх типологічних ознак має модальність.

Найправомірнішим постає розрізнення речень за семантичними ти­пами предикатів як основи відповідних суджень. Це дозволяє розме­жовувати: 1) речення ідентифікації (тотожності): Сестра — лікар; 2) ре­чення якості: Ліс зелений; 3) речення релятивності (відношення): Зем­ля крутиться навколо Сонця; 4) речення екзистенції (буття): У цьому класі багато відмінників; У заповіднику вже є лосі; 5) речення класи­фікації: Кіт — домашня тварина; 6) речення номінації: Ця квітка називається ромашкою; 1) речення просторовості: Учні в школі; 8) ре­чення процесуальності: Яблука достигають; 9) речення стану: Дити­на плаче; 10) речення активної дії: Художник малює картину.

 .

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.