Логічний підхід до аналізу реченневих структур інколи виступає ґрунтом розмежування речень за семантичними особливостями предиката: 1) предикати сутності дають речення тотожності: Брат — учитель; Вчитися — це постійно шукати; 2) предикати кількості дають речення зі значенням кількісної ознаки предмета: Нас п’ятеро; Будинків у кварталі вісім; 3) предикати якості дають речення зі значенням якісної ознаки предмета: Сніг білий; Трава зелена; Течія бурхлива; 4) предикати відношення дають речення, у яких виражається ознака предмета, що виявляється у стосунках з іншими предметами, у співвіднесеності з ними: Стіл — з дерева; Коробка — з картону; Золото дорожче за срібло; 5) предикати місця дають речення з просторовими ознаками суб’єкта: Мати — в саду; Діти — на вигоні; Квіти — поруч; 6) предикати часу дають речення з часовою ознакою суб’єкта: Збори — сьогодні; Зустріч — 12 січня; 7) предикати процесуальності дають речення, у яких виражаються існування, становище суб’єкта (позначаються неперехідними дієсловами): Ліс шумить; Діти веселяться; 8) предикати стану дають речення, що виражають стан: Сумно; Гратися весело; Видно сліди; Приготовлено запаси таін.; 9) предикати дії дають речення, що виражають різноманітні види дії: Хлопчик читає книжку; Дівчина вишиває рушник; Письменник пише роман тощо [Арват 1994].
Відомі також спроби зведення всього загалу речень до шести типів на підставі особливостей морфологічного вираження головного носія предикативності та специфіки його мовного наповнення: 1) двоскладне дієслівне: Учень пише добре; 2) двоскладне іменне: Ніч темна; Течія швидка; 3) односкладне дієслівне: Світає рано; 4) односкладне іменне: |
458 |
Синтаксис |
Холодної 5) номінативне: Зима; Ніч; Ранок; 6) модальне: Так. Ні. Можливо [Юрченко 1992]. Правда, не зовсім зрозуміло, чому виділяється окремий різновид речень — модальні, адже кожне речення однією зі своїх типологічних ознак має модальність.
Найправомірнішим постає розрізнення речень за семантичними типами предикатів як основи відповідних суджень. Це дозволяє розмежовувати: 1) речення ідентифікації (тотожності): Сестра — лікар; 2) речення якості: Ліс зелений; 3) речення релятивності (відношення): Земля крутиться навколо Сонця; 4) речення екзистенції (буття): У цьому класі багато відмінників; У заповіднику вже є лосі; 5) речення класифікації: Кіт — домашня тварина; 6) речення номінації: Ця квітка називається ромашкою; 1) речення просторовості: Учні в школі; 8) речення процесуальності: Яблука достигають; 9) речення стану: Дитина плаче; 10) речення активної дії: Художник малює картину. |