Статті

Лекція. Тема. Використання інноваційних методів навчання на етапі актуалізації.

СКАЧАТИ

 

Тема. Використання інноваційних методів навчання на етапі актуалізації.

Мета: ознайомити студентів з навчальними методами і прийомами проекту “Читання та письмо для критичного мислення”, що розвивають особу та критичне мислення учнів на матеріалі будь-якого предмета на етапі актуалізації.

Методи: слово вчителя, лекція, взаємне навчання.

План

  1. Ознайомлення з темою і метою лекції.

1.1.                                     Вступне слово вчителя

  1. Методи взаємного навчання.

2.1.                                    Розумовий штурм

2.2.                                    Передбачення

2.3.                                    Порушена послідовність

2.4.                                    Позначки.

  1. Підсилена лекція, її структура.

Ключові слова: розумовий штурм, мозкова атака, передбачення,

позначки, порушена послідовність, взаємне навчання, лекція, прислів ’я, загадки, малюнки.

Література

  1. Гринвуд С., Джойнер Дж., Хафф-Бенкоски К. Словесные аналогии как инструмент критического мышления – и не только! // Перемена.-2003.- №3.-С.29-35.
  2. Михайлова Г.П. Деякі аспекта інноваційної педтехнології “Читання та письмо для критичного мислення” // Збірка конспектів уроків за методиками розвитку критичного мислення та наукових статей з проблем сучасної освіти.- Частина II.- Харків, 2002.- С. 46-48.
  3. Могила Н.М. Система інноваційних методів як засіб реалізації диференційованого навчання // УМЛШ. -2003. -№9.
  4. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвіт.-К., 2002. -135 с.
  5. Стіл Дж., Мередіт К., Темпл Ч. Методична система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів”:Посібник II. -1998.- С.65-70; Посібник III. – С. 15-32.
  6. Евдокимов В.И. Олейник Т.А., Горькова С.А., Микитюк М.В. Практикум по развитию критического мышления. – X.: Торнадо.- С.40-48.
  7. Смирнова М.Е. Еще раз о технологии критического мышления //

Збірка уроків за методиками розвитку критичного мислення та наукових статей з проблем сучасної освіти.- Ч.ІІ.Харків,2002.- С. 15-16.

  1. Гога Н.В. Стратегії розвитку критичного мислення на уроках української мови // Збірка конспектів уроків за методиками розвитку критичного мислення та наукових статей з проблем сучасної освіти.

Ч.І.        – Харків,2002.- С.48-50.

 

Вступ

Розділ І. Критичне мислення.

Проект “Читання та письмо для критичного мислення” – це спільний проект освітян усього світу. Мета співробітництва – ознайомити учителів з навчальни­ми методами і прийомами, що розвивають особу та критичне мислення учнів на матеріалі будь-якого предмета. Здатність мислити критично є навичкою, яку по­трібно формувати у навчальному середовищі.

На думку зарубіжних вчених Meredith К.S., Steele J.K., Temple С.А. (Мередіт К., Стіл Дж., Темпл Ч.) критичне мислення є складний ментальний процес, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення. На думку вчених Коллінза та Манг’єрі (1992р), учні не отримують навичок критич­ного мислення автоматично. їм необхідно мати досвід зустрічі з інформацією, її обробки та створення власних ідей. Школярі мають пройти через систематичний процес критичного аналізу та критичної рефлексії. Цей процес не лише допомо­же їм під час роботи з інформацією на уроках але й стане основою для подаль­шого незалежного критичного мислення та розмірковування. Для того, щоб це відбулося, вчителі української мови мають запроваджувати певну методичну систему для критичного мислення та навчання, яка б була впорядкованою та самоочевидною.

Презентована система частково базується на моделі описаній Веном та Есте- сом (1986р), видозмінена і розширена Мередітом та Стілом(1997р), апробована і удосконалена вчителями Донецької області та студентами філологічного факу­льтету Донецького національного університету протягом останніх (2000-2003рр) під час педагогічної практики заслухано,-на науково-методичних семінарах та конференціях.

2.1.        Мозкова атака (Розумовий штурм)

Розумовий штурм – вільне накопичення великої кількості ідей з певної теми, спершу без критичного осмислення.

Повідомивши тему уроку, назву тексту чи якесь слово, учням пропонується протягом 2-3 хвилин записати все те, що вони думають, що знають з проблеми (зарубіжні вчені наголошують на тому, що учні повинні записати якомога більше відомостей, не задумуючись на 1 етапі над тим, наскільки вони є правильними).

Після того як учні завершать працювати індивідуально, можна запропонувати роботу в парах чи міні-групах. Школярі запитують один у одного, що вони знають чи думають з „проблеми”, обґрунтовують певні положення, з’ясовують і уточнюють незрозуміле. На цей вид роботи доцільно відвести 2-3 хвилини.

Після обговорення викладач обов’язково пропонує учням поділитися своїми знаннями з класом. Цікавиться думкою учнів, контролює відповіді, стежить чи всі вони погоджуються з тим, що їм повідомляють однокласники. Доцільно організувати дискусію, дружнє обговорення різних поглядів на ту чи іншу проблему (питання).

  1. 2. Метод передбачення.

Учні за ключовими виразами, словами, загадками, прислів’ями та ілюстраціями передбачають тему уроку, зміст тексту, послідовність подій тощо.

Тексти для передбачення.

  1. Він живий
  2. Синича пересторога
  3. Лелечина криниця
  4. Чого вода солодка
  5. З живого джерела

Пропонуємо робочу методику застосування методу передбачення.

  1. Учитель повідомляє назву тексту.

–                      Про що чи про кого буде розповідатися в тексті?

  1. Прочитайте ключові слова:

Копанка, Слава, верболози, мама, дід Шило. Пронизливий крик, темнувата вода, голки циганки.

–                      Чи змінились ваші думки щодо змісту тексту?

  1. Робота з текстом. Учитель має текст частинами і зясовує, які нові думки виникають в учнів щодо їхніх передбачень.
  2. Обговорення передбачень учнів.

–                      Чи виправдались ваши передбачення?

–         На якому етапі роботи ви здогадалися, що зробили правильне передбачення?

–                      Що вам допомогло у цьому?

Він живий!

Частина 1. У кінці городу, за густо-зеленою картоплею, за стіною золотоголових погордливих соняшників сховалася під похилими вербами копанка. Ой вабить туди Славу літнього спекотливого дня, коли сонце роздмухує в небі величезне горно.

Але за копанкою зелено-червоним муром стоять верболози. Там, казала мама, живе дід Шило. У нього на руках тисяча голок циганок, і ними він штиркає неслухняних дітей, котрі наближаються до копанки… Обговорення.

–                      Який був день?

–                      Де знаходилась копанка?

–                      Хто жив біля копанки?

–                      Що говорила мати синові?

Частина 2. Сидить Слава на призьбі, зорить туди, де дихає прохолодою копанка, і ноги його нетерпляче тупають, але перед очима весь час

крутяться оті довгі предовгі, гострі-прегострі голки-циганки і не дають ногам зірватися з місця й щодуху побігти стежкою між соняхів. Обговорення.

Що робив Слава?

Чому його ноги нетерпляче тупали?

Частина 3. Раптом від копанки лине пронизливий хлоп’ячий крик. Слава перелякано здригається: невже дід когось схопив і безжалісно штрикає голками? Наступної миті знов лунає крик, але немає в ньому страху, тільки нетерплячий запал.

Обговорення.

Що почув хлопчик?

Хто кричав і чому?

А ви коли-небудь відчували страх?

Як ви думаєте чи, поспішить Славко на допомогу?

Частина 4. Слава незчувся, як ноги кинули його на стежку. І вже тільки вітер свистить у вухах та соняхи здивовано похитують важкими головами десь у синьому небі.

Хлопці стояли так тісно, що Слава ледь проліз між ними. Він хутко глянув на темнувату воду, помережану тінню від вербових листочків, і цому забракло повітря.

Обговорення.

Хто з вас передбачав, що Савко побіжить до копанки?

Кого хлопчик там зустрів?

Чому Славкові забракло повітря?

Частина 5. посеред копанки безпорадно борсався їжак, а хлопці наввипередки кидали в нього грудки, не даючи пристати до берега.

У Слави самі собою бризнули сльози з очей. Все навколо нього пойнялося туманом. І малюк, стиснувши кулачки, щосили крикнув туди, де невиразно коливалися в тумані тіні хлопців в: „Він же…, він…. живий!” Обговорення.

Чому бризнули сльози з очей Слави?

Як ви думаєте хто потрапив у небезпеку?

Частина 6. Опам’ятався Слава у воді. Схопив нещасного їжачка, притис до грудей. Він зовсім не відчув, що на їжачку повнісінько гострих- прегострих , як голка, колючок.

Обговорення.

  1. У копанці?
  2. Чи цікаву гру придумали хлопці?
  3. Що зробив Слава?
  4. Чи відчував хлопчик біль? А чому ні?
  5. Як би ви вчинили в цій ситуації?
  6. 3. Порушена послідовність.

Учитель записує кілька окремих подій з причинно-наслідкового ланцюжка, кожен на окремому папірці. Папірці перемішують і кладуть на стіл чи підставку (можна записати на дошці). Учням пропонується розмістити їх у відповідній послідовності. Коли клас більш-менш обговорить порядок подій, учитель читає текст, а учні слухають і з’ясовують, чи у тексті той самий порядок частин, який було визначено ними попередньо. Метод „Порушена послідовність” можна провести за схемою:

І етап. Прочитайте подані речення.

  1. Старі люди бралися повчати молодь. (4)
  2. Бачите, діти, ось цей спалений сонцем пустир у долині. (1)
  3. То старовинне козацьке село. (2)
  4. Старий звичай забули. (5)
  5. Ставок ставав чистіший і глибший. (3)

II               етап. Зробить передбачення запишіть їх (або поставте біля них цифри) в такій послідовності, як вони подаються в тексті.

III    етап. Прослухайте текст, з’ясуйте, чи правильно ви встановили послідовність у тексті.

Не забувай про джерело

  1. частина

Учитель питає : „Бачите, діти, ось цей спаелинй сонцем пустир у долині?”

–          Бачимо, – відповідають діти.

–         Тож послухайте бувальщину. Ось тут, на місці цього пустиря, багато років тому був глибокий ставок, аж до села, що розкинулось ген під горою. Можна було випливти човном на середину й веслувати аж до он тих дубів. їх тоді там багато було , а тепер три лишилося, та й ті всихають… На березі верби росли. У лісі водилися білки.

  1. частина

То старовинне козацьке село. Викопали тут ставок запорожці після битви під Жовтими Водами. І поселились на його березі. Та стали помічати, шо ставок мулом заносить. Зійшлися селяни на раду й ухвалили: кожен, хто скупався в ставку чи помилувався його красою, мусить набарти відро мулу й винести аж туди, за білку, й висипати в поле.

Люди й дотримувались цієї ухвали. Над ставом, ан вербових гілках, висіли дерев’яні відра. Для дорослих чоловіків – великі, як половина нинішньої бочки. Для жінок, підлітків – менші, для дітей – маленькі. Тільки той, хто був ц матері на руках, не відчував працею за радість і задоволення.

З  частина

Ставок ставав чистіший і глибший. Та ось хто знає звідки приїхала в село сімя – батько, мати, четверо синів і дві дочки. Усіх їх прозвали Неприкаяними. Поселились вони на околиці, недалеко від ставка. І дорослі і діти з весни до осені купалися у ставку, а за відра й не брались. Спочатку люди якось не звертали не те уваги. А потім стали помічати, що чимало підлітків так само роблять: купаються, а мулу не виносять.

4   частина

Старі люди брались повчати молодь: „Що ж ви робите?”

А підлітки їм:

–   Раз Неприкаяним можна, то й нам не гріх… Лихий призвід – людям заохоти. Багато підлітків, а потім дорослих, стали приходити купатися після смеркання, щоб ніхто не бачив… Старі хитали головами та вдіяти нічого не могли.

Дерев’яні відра, що висіли ан вербових кілках, розсохлись, розсипались, а потім зникли.

5   частина

Старий звичай забули. Кожному думалось: „На мій вік вистачить”. Та ставок мілів, перетворювався на болото, заростав буряном. Натав час, коли вода тут затримувалась тільки весною.

І ставок щез.

Тільки спогад про нього зберігся.

6   частина

Подумайте над цією бувальщиною, діти. Напившись води, не забувайте про джерело, з якого вона витікає.

IV    етап. Колективне обговорення правильності виконання роботи.

Позначки

„Позначки” – це метод інтерактивної системи для ефективного читання та письма. Учням пропонується під час роботи над текстом використовувати такі позначки:

V („галочка”) – ставте на полях, якщо підтверджує те , що ви знаєте чи думаєте, що знаєте;

—      („мінус”) – ставте, якщо прочитане відрізняється від того,

що ви знаєте чи думаєте, що знаєте;

+ („плюс”) – ставте, якщо прочитане несе нову для вас інформацію;

? („знак питання”) – ставте, якщо ви хочете дізнатися про щось більше чи, або матеріал суперечить вашим уявленням;

! („знак оклику”) – ставте, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка бентежить, хвилює вас.

Метод „Позначки” є засобом моніторингу розуміння, тому немає потреби позначати кожний представлений рядок чи кожну ідею, позначка має відбивати лише ставлення читача до інформації в цілому. Можна обмежитися однією чи двома позначками на абзац.

Метод „Позначки” є засобом моніторингу розуміння, тому немає потреби позначати кожний представлений рядок чи кожну ідею. Позначка має відбивати лише ставлення читача до інформації в цілому. Можна обмежитися однією чи двома позначками на абзац.

Метод „Позначки” є знаряддям тривалого зацікавлення текстом, оскільки дозволяє учням активно перевірити своє власне розуміння того, що вони читають.

Методика проведення самостійного читання з позначками

Метод „Позначки”

Лелечина криниця

1.

Трапилося це раннього літа. Пасучи з батьком череду корів, Сергійко побіг до околичної криниці напитися води. Туди зирк – нема джерела. Напевно, проїжджий трактор завалив гусеницею русло. Зі сльозами на очах хлопчик прибіг до тата й розповів йому про те, що побачив.

2.

Похитавши головою, батько мовив:”Ну й люди ж… Таку криничку знівечили! Вона ж чи не найдавніша на наших землях. За перекатами, тут зупинялося військо Богдана Хмельницького, пив джерельну воду Тарас Шевченко, гуртували свої загони ковпаківці. А знаєш, чому її назвали Лелечиною?”- „Ні,-відповів Сергійко.-А чому?”

 

„Бо біля неї щоосені збираються лелеки, щоб гуртом відлетіти у вирій.” „То вона тепер- згине?”- сумно спитав Сергійко.- „Думаю, що ні,- заспокоїв його тато.- Але криницю треба рятувати. Спочатку розкопати пісок, очистити джерело від намулу, потім улаштувати відтік води і обнести цямринням. А щоб дно не замулювалось , не притрушувалось піском, обсадити калиною чи вербою…”

4.

Ціле літо провів Сергійко біля кринички. Спочатку, як радив батько, розчистив пісок, звільнив дно від намулу, а коли з-під землі засріблив ледь-ледь помітний струмочок, хлопчик прокопав стічну канаву. Щоранку, навішаючи криницю, він бачив, як дужчало, набирало сили, повноводнилося джерело.

5.

Згодом Сергійко, назбиравши довкола камінців, оцямрував ними стінки копанки, поставив ліщинову загородину, біля якої,тільки настане осінь, з’явиться й живопліт. А для зручності й лавку змайстрував , ще й полив’яний кухлик повісив.

6.

Смакували люди водою, дякували Сергійкові. Якось їхав у поле до косарів бригадир, побачив хлопчика біля криниці, зупинив мотоцикл. „То як джерельце? Кажуть, вилікував ти його від тяжкої хвороби? -1 він по-батьківські погладив хлоп’ячу голівку. -Молодець, Сергійку, тепер механізатори тамуватимуть спрагу з Лелечиного джерела!”

В. Скуратівський

Полив’яний-

Тамувати-

Спрага-

Довідник:

Околична криниця

Цямриння-

Навіщати-

Копанка-

Живопліт

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.