Вихідною позицією такого погляду є те, що їх зв’язок нагадує преди­кативний у структурі двоскладного речення. Загалом це не суперечить самому визначенню детермінанта як компонента реченнєвої структури, що розширює весь її склад і стосується предикативного ядра. У таких моделях суб’єктний компонент залежить від граматичної основи речен­ня. У формально-граматичному тлумаченні такий детермінант є не­прямим додатком і може виражати семантику суб’єкта дії, стану. До детермінантів належать також обставинні поширювачі всієї структу­ри речення. Прагнучи розмежувати термінологічно перші та другі де­термінанти, інколи назву детермінанти зберігають тільки за першими (П. Адамец та В. Грабе такі компоненти кваліфікують як ад’єкт [Ада- мец, Грабе 1968]). Обставинні ж детермінанти іменують ситуантами (за О. Б. Сиротиніною).