Пропонований чотирнадцятий випуск серії “Лінгвістичні студії” постає своєрідним зрізом стійкого
інтересу до цілого ряду мовознавчих проблем й у своєму змісті репрезентує перебіг дослідження різноманітних
аспектів і вимірів мовних ярусів: морфологічного, лексичного, словотвірного, семасіологічного, синтаксичного,
стилістичного з простеженням особливостей міжрівневої взаємодії і взаємовпливу, визначенням спектрів
взаємозумовленості, вияскравлює різноманітні спектри теоретичного і теоретико-прикладного осмислення
проблем теорії мови, її історії, статусу, структури і функцій мовних одиниць. Від самого першого випуску серії
і до сьогоднішнього (див.: [Лінгвістичні студії: Вип. 1 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін.– Донецьк: ДонДУ,
1994.– 210 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 2 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін.– Донецьк: ДонДУ, 1996. – 351 с.;
Лінгвістичні студії: Вип. 3 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін.– Донецьк: ДонДУ, 1997. – 214 с.; Лінгвістичні
студії: Вип. 4 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 1998. – 271 с.; Лінгвістичні студії: Вип.
5 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 1999. – 318 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 6 / Укл.:
А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – 352 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 7 / Укл.: А.П.Загнітко
(наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 301с.; Лінгвістичні студії: Вип. 8 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.)
та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 319 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 9 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. –
Донецьк: ДонНУ, 2002. – 237 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 10 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк:
ДонНУ, 2002. – 223 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 11 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ,
2003. – Ч. І. – 330 с.; Ч. ІІ. – 306 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 12 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк:
ДонНУ, 2004. – 432 с.; Лінгвістичні студії: Вип. 13 / Укл.: А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ,
2005. – 408 с.]) започатковано і збережено основні концептуальні розділи, в межах яких й уміщуються заявлені
дослідження1. Новим є розділ „Лінгвістична спадщина кафедри української мови ДонНУ”, в якому уміщуються
наукові праці викладачів, що в різний час працювали на кафедрі української мови і дослідження яких сьогодні з
тих чи інших причин є мало доступними.
Питання співвідношення концептуальної й мовної картин світу як похідних етнічних менталітетів, мови
як системи і системності як атрибуту мови в аспекті функціональної граматики, інтегрального підходу до
інтерпретації концепту (філософський та лінгвокультурологічний вектори), моделей семіотичних парадигм
філософії мови висвітлюються в розділі „Теорія мови”.
У чотирнадцятому випуску вміщено проблемні матеріали з актуальних питань теоретичної (теоретично-
описової, теоретично-порівняльної, теоретично-ідеографічної та ін.) і функціональної морфології, значна
частина з-поміж яких приділена проблемам: 1) семантичної і морфологічної структури категорії стану і поля
становості; 2) статусу прийменника як синтаксемоутворювального форманта і структури синтаксеми;
3) синкретизму в частиномовній системі; 4) семантичної категорії аблативності у слов’янських мовах;
5) охарактеризовано перспективи розгляду прийменників та їхніх еквівалентів у різних розрізах з простеженням
особливостей сучасних підходів та інтерпретації специфіки граматики прийменника і под. Прокоментовано
також систему категорійних класів слів у російській мові (до питання про граматичні класифікації лексики);
статус причинових прийменників у структурі висловлення, висвітлено особливості вияву граматичних
категорій компаративів і закономірності репрезентації модальних значень у рекламних текстах, простежено
структуру словоформи параметричних іменників-корелятів прийменників та ін.
Дослідження теоретичних проблем синтаксису охоплюють розгляд: а) експресивного у структурі
рекламних текстів; б) модальних модифікацій бажання речень з акціональними предикатами в російській та
українській мовах; в) структурно-семантичних модифікацій предикатів процесу в сучасній українській мові;
г) складних та ускладнених конструкцій як реалізаторів глибинного об’єктного значення на поверхневому рівні
сучасного англійського речення у зіставленні з українським; ґ) особливостей авторизованого сприйняття в
українській та англійській мовах тощо. Водночас значна увага приділена простеженню закономірностей
актуального членування нерозчленованих складнопідрядних речень, аналізу лінеарного статусу тих чи інших
темо- і ремоіндикаторів і темо- та ремоідентифікаторів зі встановленням особливостей їхнього
внутрішньореченнєвого переміщення і співвідношення / неспіввідношення з формально-граматичним,
семантико-синтаксичним і власне-семантичним ярусами речення тощо.
Аналіз функціональної семантики лексичних і фразеологічних одиниць охоплює 1) розгляд частотного
словника офіційно-ділового стилю зі з’ясуванням принципів укладання і статистичних характеристик лексики;
2) простеження оцінного потенціалу ідеологічно маркованої лексики в сучасному українському політичному
дискурсі; 3) аналіз зооніма кінь як складника турецьких фразеологізмів та ін.
Досить ґрунтовно прокоментовано роль юкстапозиції у творенні експресивно-оцінних номінацій особи й
індивідуально-авторські новотвори як засіб вторинної номінації у сучасному поетичному дискурсі в розділі з
актуальних проблем сучасного словотвору.

1 Усі матеріали випуску авторизовані (редколегія).
7
З-поміж актуальних проблем лінгвістики тексту варто наголосити на: а) аналізі тема-рематичних
відношень у ритуальному дискурсі; б) вияві текстотвірного потенціалу фольклорних елементів на позначення
природних явищ і стихій в поетичному мовленні Василя Герасим’юка; в) простеженні ролі графона в
організації комунікативних стратегій глобалізації, контрастування та створення дискомфорту; г) розгляді
проблеми тексту і текстових категорій у сучасній лінгвістиці тощо.
Належна увага приділена питанням сучасних східностепових українських говорів та сучасної
ономастики, термінології, де знайшли висвітлення проблеми 1) особливостей лексики одягу мар’їнсько-
волноваського та західного мікроареалів східностепових говірок; 2) відантропонімної номінації у
псевдонімії; 3) статусу і походження прізвищ із семантикою кольору (на матеріалі антропонімії м. Донецька) та
ін.
Не обійдено увагою і нові лінгвістичні праці, які розглядаються у розділі “Рецензії та анотації”,
висловлюється оцінка їхньої актуальності та значущості для розвитку сучасного мовознавства.
Автори випуску “Лінгвістичні студії” сподіваються, що уміщені в ньому статті спонукатимуть до
міркувань та дискусій. Відгуки і пропозиції слід надсилати на адресу: Редакція серії “Лінгвістичні студії”,
кафедра української мови, вул. Університетська, 24, Донецький національний університет, корп. І, 83055,
м. Донецьк, Україна.
Анатолій Загнітко, науковий редактор