Стаття висвітлює проблеми стабілізації нової лексики, зокрема, засвоєння іншомовних абревіатур та
інновацій зі спільним об’єктом номінації, але різними ономасіологічними та/або словотвірними структурами.
Для з’ясування статусу в системі мови та у мовній практиці сукупностей дериватів на зразок
месидж/месідж/меседж-SMS-повідомлення (-інформація, -довідка, -відповідь etc.)/SMS’ка/есемеска,
прогнозування їхньої стійкості запропоновано поняття функціональний потенціал інновації. Його визначено
як суму її парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних (дериваційних) відношень з уже наявними
номінаціями. Відношення інновації з іншими лексемами в межах системи мови розглядається як один із
визначальних регуляторів процесу її стабілізації – її системна підтримка, відношення з іншими одиницями
тексту або зі складниками певної комунікативної ситуації – як комунікативна підтримка інновації.
Ключові слова: мовна динаміка, неологія, мовна інновація, функціональний потенціал інновації, системна
підтримка інновації, комунікативна підтримка інновації.

Твердження про стрімке поповнення українського лексикону вже не потребують доказів. В інтенсивності
змін його якісного й кількісного складу переконують українські загальномовні та спеціальні словники, що
вийшли друком у період незалежності [РУСИС 1999, СІС 2000, СІС 2006, CЖ 2003, ВЗОС 2003, ВТССУМ
2004, УОС 2005], спеціальні словники нової лексики, яких опублікована вже низка [Рудь 2001, Віняр/ Шпачук
2002, Мазурик 2002, Ставицька 2003, Колоїз 2003, Нелюба 2004, Вокальчук 2004], а також аналіз текстів
сучасної української газетно-журнальної публіцистики, функціонального стилю, що найвиразніше відбиває
мовну діяльність сучасного суспільства. Динаміку лексикону виявляє не лише лексика на позначення нових
реалій і понять суспільного життя, їхніх ознак і процесів з ними, а й лексика, появу якої в сучасному активному
українському лексиконі спричинює дедалі глибша й об’ємніша зміна самих мовних норм, смаків,
комунікативних настанов мовців. Інакше кажучи, «обличчя» сучасного українського лексикону формує не
тільки лексика, яка становить результат нових явищ в україномовній категоризації світу, а й нових процесів в
аспектуалізації вже категоризованих явищ і понять, їхньому сприйнятті та оцінці, в тому числі й з погляду
відповідності зміненим мовним нормам.
Виділення типів лексико-словотвірних інновацій у сучасній українській мові, з’ясування їхніх
функціональних властивостей, питомої ваги в системній організації і розвитку лексикону неможливе без
з’ясування тенденцій їхнього засвоєння, без виявлення чинників, які забезпечують їхню стійкість у мовній
діяльності суспільства. Надійне підґрунтя для розв’язання цих завдань закладає вивчення інновацій у їхніх
відношеннях з уже наявними номінаціями в системі мови і в тексті. Саме такий системний підхід дає змогу
окреслити тло функціонування певної інновації в мові, виявити той магніт, який «притягає» або «відштовхує»
нову номінацію, сприяє її усталенню в мові чи тримає на її периферії. Отже, лексикон як система номінацій з
власною внутрішньою організацією та правилами функціонування в мовній діяльності суспільства підтримує
певні інновації або чинить їм опір. Завдання дослідника – з’ясувати в кожному конкретному випадку, з якими
системними та комунікативними регуляторами мови вступають у взаємодію інновації і які можливі наслідки
такої взаємодії спостерігаємо в сучасній мовній практиці.
Системні угруповання вже наявних у мові номінацій, спільних з інновацією за формою, змістом або
функціональними властивостями, розглядаємо як їхню системну підтримку. Проте інновації вступають у
взаємодію не лише із системою мови, а й з продуктами її реалізації в певних комунікативних ситуаціях, у
текстах різних функціональних стилів. Відповідно, крім системної, вони дістають комунікативну підтримку.
Щодо фільтрів останньої, то їх мають визначити пріоритети вживання певних інновацій у мовній практиці,
показники характеру та активності їхньої сполучуваності з іншими мовними одиницями, конотаційного,
зокрема, експресивно-оцінного, потенціалу. З’ясувати комунікативну значущість певних інновацій допомагає
логіко-семантичний аналіз текстів, здійснений на таких масивах текстів різних функціональних стилів, які б
© Карпіловська Є.А., 2007 Розділ V. Словотвір: напрями, аспекти дослідження

403
давали змогу визначати вірогідні показники не лише абсолютної (накопичувальної), а й середньої та відносної
частоти їхнього вживання в різних контекстних оточеннях, коефіцієнти їхньої стабільності [методику
обчислення останнього див. у: Дарчук/Грязнухіна 1996]. Ю.А.Тулдава, моделюючи зростання лексикону
естонської літературної мови за матеріалами авторитетних нормативних словників, дійшов висновку, що за
умови відсутності в лексиконі системної організації його склад мав би подвоюватися кожні півстоліття, а самий
приплив лексики набув би лавиноподібного характеру. Спостереження Ю.А.Тулдави над півторастолітньою
еволюцією естонського літературного лексикону переконують у тому, що про стабілізацію його складу
сигналізувало обов’язкове уповільнення припливу нових одиниць, зумовлене дією внутрішньомовних
стримувальних механізмів і передусім необхідністю кодифікувати накопичену нову лексику згідно з чинними
мовними нормами і усталеними системними відношеннями слів зі спільними формальними, змістовими чи
функціональними властивостями [Тулдава 1987: 152-153].
Праця над «Словником нової української лексики», розпочата цього року у відділі структурно-
математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України, переконливо доводить
необхідність врахування системних відношень нових номінацій для з’ясування перспектив їхньої стабілізації в
українському лексиконі. Для окреслення параметрів стабільності інновацій послугуватимемося далі терміном
функціональний потенціал мовної одиниці. Визначаємо його як сумарний показник обсягу й характеру її 1)
парадигматичних, 2) епідигматичних (дериваційних) і 3) синтагматичних відношень у системі мови й у тексті, її
номінаційної та комунікативної активності. Щодо останньої, то добре відома статистична залежність між віком
і частотою слова. Наприклад, за допомогою відомої методики побудови адекватної математичної моделі
еволюції словника, розробленої М.В.Араповим та М.М.Херц, встановлено, що частота вживання слова зростає з
його віком, а отже, найдавніші слова в мові є найчастотнішими і навпаки [Арапов/Херц 1974; Тулдава 1987,
158-165]. Отже, нова лексика за своїми статистичними характеристиками значно поступається давній у
загальномовному словнику і потребує для надійного прогнозування її життєздатності підкріплення кількісного
аналізу якісним, особливої уваги до її системотвірних параметрів та комунікативної значущості, які й
забезпечують її мовну стійкість.
Свою увагу далі засередимо на двох взаємопов’язаних, проте різноспрямованих процесах, які призводять
до розширення або скорочення сукупностей конкуретних номінацій, тобто номінацій одного об’єкта чи
поняття. Мета нашого аналізу – з‘ясувати передумови формування опозицій таких номінацій у сучасному
українському лексиконі, їхній функціональний потенціал, ступінь їхньої системної та комунікативної
підтримки. Варіантні номінації сигналізують про певні зони «напруження» в лексиконі, в яких можлива
переорганізація, рух одиниць, зміна їхніх властивостей. Такі рухомі зони лексикону можна вважати певними
точками його біфуркації [Пригожин/Стенгерс 1986], в яких відбуваються активні й показові для нього в певних
часових проміжках кількісні та якісні зміни, а їхній аналіз відкриває дослідникам тенденції його
функціонування та можливого розвитку. У статті використовуємо матеріали комп’ютерного текстово-
ілюстративного фонду інновацій у сучасній українській мові, який з 2006 р. створюють співробітники відділу
структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України. Крім авторки
статті, в його формуванні беруть участь В.І.Критська, Т.К.Пуздирєва, Т.І.Недозим, Ю.В.Романюк та
Л.П.Кислюк. До цієї роботи залучено також студентів-україністів Донецького національного університету, які
здобувають спеціальність «Прикладна лінгвістика».
Спостереження над конкурентними інноваціями дають підстави виділити два їхні типи: абсолютні
синоніми, або дублети та часткові синоніми. Такі пари чи угруповання опозицій можуть складати як похідні,
так і непохідні (подільні й неподільні) лексеми. Інновації першого типу мають спільну семантичну структуру,
другі – за наявності спільного категорійного значення більшою чи меншою мірою розходяться у своїх
часткових (розрядних) значеннях та конотаціях, формуючи нові гіперо-гіпонімічні лексичні об’єднання чи нові
функціонально-стильові й стилістичні регістри лексикону. Тенденції стабілізації в лексиконі конкурентних
інновацій простежимо далі на прикладі нових запозичень, зокрема інновацій з абревіатурними основами-
вкрапленнями.
Поява нового способу комунікації – електронної пошти – спричинила потребу в спеціальній назві для
повідомлень, якими за допомогою комп’ютера обмінюються відправник та одержувач. Оскільки англійською
мовою, мовою, без знання необхідного обсягу якої неможливе використання Інтернету, повідомлення –
message, то до лексикону українських користувачів комп’ютерних мереж, а нині й до загального вжитку
ввійшли транскрибовані українські відповідники цього англійського слова – месидж та месідж, пор. приклади
із сучасних українських газетно-журнальних текстів: Зрозумівши цю важливу обставину, ви зможете з новим
інтересом сприймати, вибачте за модну чужоземщину, месіджі влади (ДТ, 2004, № 511), Основний месидж –
у культурно-національному сенсі все у нас погано і з кожним днем стає ще гірше, зате нарешті маємо
хорошого Президента (УМ, 2006, 17.06, с.4). Постання таких варіантів написання можна пояснити намаганням
точніше в українських відповідниках звукової форми цього англійського слова – [mesidzh] – передати вимову
приголосного s перед і, оскільки цей приголосний звучить як щось середнє між українським твердим або
напівпом’якшеним с. У сучасній мовній практиці українських ЗМІ уживається і відповідник, транслітерований
з графічної форми цього слова – меседж, пор.: Це була, зрозуміло, спонтанна обмовка, а не продуманий
ідеологічний “меседж” (Критика, 2006, № 1-2). Для кожного з цих способів адаптації англійського message в
українській мові можна знайти зразки вже усталених англіцизмів, пор.: імідж (image), бридж (bridge) чи ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 15
404
котедж (cottage, див. його транскрипцію [kotidzh]). Подані приклади вживання відповідників англ. message в
текстах українських ЗМІ переконують у тому, що відбувається й детермінологізація семантики цього
англіцизму, а саме: його усталення в значенні «будь-яке повідомлення, звістка, сповіщення» з експресивно-
оцінною конотацією «важливе, непересічне, значуще» завдяки його іншомовній формі. Водночас поява нового
типу спілкування сприяє усталенню й у семантиці самого англійського слова message нового спеціалізованого
значення «висловлення з інформаційної точки зору; як тип мовленнєвого акту і як тип тексту», вже
відзначеного лінгвістичними словниками [АРС 2001: 229]. Українські загальномовні та спеціальні словники
поки що слів меседж/месидж/месідж не зареєстрували. В якому з трьох графічних варіантів цьому
запозиченню судилося усталитися в українській мові і чи судилося взагалі, покаже час і розвиток його
функціонального потенціалу. Поки що нам не вдалося виявити його похідних, творення яких завжди істотно
впливає на закріплення форми (графічної та звукової) твірної одиниці. Досить пригадати три варіанти
написання англійської словосполуки on line (буквально – на лінії, в інтерактивному режимі) – он лайн, он-лайн
і онлайн [СІС 2000: 403] – і дедалі більше превалювання саме останнього варіанта завдяки появі прикметника
онлайновий (онлайновий режим, онлайнове спілкування). Хоча вагання щодо написання цього англіцизму ще
відчувають і самі мовознавці. Наприклад, укладачі щойно виданого «Словника іншомовних слів»
О.І.Скопненко та Т.В.Цимбалюк віддали перевагу написанню он-лайн [СІС 2006: 498]. Обстежені нами тексти
доводять наявність функціонально-стильового розшарування українських відповідників-графічних варіантів
цієї словосполуки. Написання її транслітерованих складників через дефіс засвідчене здебільшого у її
функціонуванні як прислівника способу дії, наприклад: сексопатологія он-лайн (ГУ, 2006, 17.06, с.11).
Спілкування за допомогою мобільного телефону стимулювало появу нових номінацій за участю
англійського message на позначення текстів, обмін якими уможливлюють компанії мобільного зв’язку, – так
званих SMS-повідомлень (від англійської назви такої послуги – Short Message Service – служба коротких
повідомлень). Спостерігаємо вживання цієї номінації як з першою основою-вкрапленням, так і з такою основою
в транслітерованому її варіанті, пор.: Вартість SMS-повідомлення – згідно з вашою тарифною моделлю
(Діалог: Новини для абонентів UMC, 2006, 06), …всі новини отримував із смс-повідомлень, які мені відсилали
мама та бабуся Дарії (УМ, 2006, 30.08, с.2). У газетно-журнальних текстах з’явилася й згорнута форма цієї
номінації, причому в обох можливих варіантах її написання – SMS’ка та смс-ка, до того ж з використанням не
властивих українській орфографії способів відокремлення основи слова від його афіксальної, змінюваної,
частини, що вказує на її належність до особливої мови користувачів, пор.: Відтепер отримати інформацію про
наявність вільних місць у поїздах, які вирушають зі станції “Київ-Пасажирський” по Україні, країнах СНД та
Балтії, можна за допомогою простої SMS’ки з мобільного телефону (УМ, 2006, 03.06, с.2) або А в тих смс-ках
хіба багато напишеш? (УМ, 2006, 30.08, с.2). Часто обидва такі варіанти можуть співіснувати в просторі однієї
газетної чи журнальної статті і писатися як з великої, так і з малої літери. У розмовному мовленні обертається й
звуковий варіант цієї номінації – есемеска і навіть демінутив від неї есемесочка, хоча в приступних нам
джерелах поки що не вдалося виявити їхню фіксацію. Зауважимо однак, що електронні перекладні словники,
наприклад, LINGVO, та наукові тексти, присвячені мові Інтернету, фіксують такий російський відповідник –
эсэмэска. Конкурентоздатності обох типів номінацій – повної та згорнутої – сприяє подальша деталізація
поняття, позначеного номінацією SMS-повідомлення, оскільки такі повідомлення можуть різнитися за своїм
змістом, структурою, призначенням. З огляду на таку аспектуалізацію об’єкта номінації особливого значення
набуває не основа-категоризатор поняття SMS- (смс-), а друга основа – специфікатор цього поняття, згортка
якої затемнила б значущий, диференційний компонент семантики подібних номінацій, пор.: SMS-інструкція:
Дотримуючись SMS-інструкцій, збережіть необхідні настройки у своєму мобільному телефоні…(Діалог:
Новини для абонентів UMC, 2006.06); SMS-відповідь: Впродовж хвилини абонент отримає SMS-відповідь з
інформацією про наявність вільних місць на поточний та наступний дні у зазначеному напрямку; SMS-довідка:
…SMS-довідка виявилася дуже зручною та інформативною… (обидва останні приклади – УМ, 2006, 06.03, с.2),
sms-голосування: Сьогодні ввечері… українські модники побачать унікальні сукні в номінаціях “прет-а-порте-
де-люкс” (готовий одяг класу люкс) та “фентезі” і зможуть підтримати вбрання, що сподобалося, і його
автора в інтерактивному sms-голосуванні (ГУ, 2006, 17.06, с.5), а також SMS-гра, SMS-вікторина,
SMS-опитування тощо.
Подібне співіснування номінацій, редукованої розмовної і повної, підтриманої професійними потребами
в точному й деталізованому означенні об’єкта, спостерігаємо й на прикладі інших англіцизмів з першими
абревіатурними основами-вкрапленнями. Наприклад, у жаргоні користувачів комп’ютерів побутує номінація
сідюк, розмовний варіант українського відповідника англійської абревіатури CD (Compact Disc) на означення
компакт-дисків для накопичення інформації, а також пристрою для запам’ятовування інформації на таких
носіях – CD-ROM (Compact Disc Read Only Memory), пор. транскрибований варіант цієї абревіатури,
поширений у мовній практиці, але в українських словниках ще не фіксований, – сидиром. Натомість «Толковый
словарь русского языка конца ХХ в.: Языковые изменения» за редакцією Г.М.Скляревської (СПб, 2000) у
спеціальному додатку нових іншомовних вкраплень в сучасній російській мові (переважно – з підмов сучасної
інформатики та комп’ютерної техніки) фіксує абревіатуру CD-ROM разом з її транскрибованим варіантом
сидиром та синонімом компакт-дисковод [ТСРЯ 2000: 697]. Професійне мовлення підтримує функціонування
англійської абревіатури як такої, що краще увиразнює означуваний об’єкт і зрозуміла всім користувачам, а не
приховує його в номінації, навмисне наближеній до загальновживаних українських слів, як вищезгаданий сідюк
(пор. бовтюк, борознюк, кашлюк). Про це свідчать похідні від такої номінації, уживані в сучасних українських Розділ V. Словотвір: напрями, аспекти дослідження

405
газетно-журнальних текстах, пор.: З першого погляду цей проект може видатися чимось на кшталт
CD-ROMної гри… (Нам потрібен Лютер Мережі” – Інтерв’ю з Умберто Еко. – УУ, 1999, № 9-10, с.55). Теж саме
спостерігаємо й з іншими номінаціями з вкрапленими англійськими основами, наприклад, з основою DVD-
(Digital Versatile Disk – цифровий багатофункціональний диск). У розмовному мовленні вже досить поширене
згорнуте позначення таких компакт-дисків – дівідішка, пор.: …упорядковували новий стос ще запакованих
“дівідішок”… (УМ, 2006, 20.06, с.13). Однак потреби професійного спілкування не дають зникнути з лексикону
складним номінаціям з першою основою-категоризатором DVD-, пор.: DVD-програвач: …Віталій привіз
додому не один десяток фільмів, але його DVD-програвач зміг прочитати лише кілька (УМ, 2006, 20.06, с.13) і
його абсолютний синонім DVD-плеєр.
Інший спосіб засвоєння вкраплень засвідчує англійська абревіатура PR. Наприклад, академічний
„Орфографічний словник української мови” 1994 р. ще не фіксує її відповідників. Нагадаємо, що в цій
абревіатурі згорнуто словосполуку public relations “громадські зв’язки, відношення з громадськістю”. Першим
її у вигляді транслітерованої вихідної англійської словосполуки паблік рилейшнз у своєму „Російсько-
українському словнику іншомовних слів” подала Т.П.Мартиняк (Харків, 1999). Лише пізніший, виданий 2002 р.
словник Д.Мазурик „Нове в українській лексиці” паралельно з такою вихідною словосполукою вмістив її
звукову абревіатуру піар, а також як окрему одиницю реєстру зафіксував цю абревіатуру у функції активної
основи складних слів зі значенням „який стосується зв’язків із громадськістю, цілеспрямовано формує такі
стосунки”. Це підтверджують такі приклади з цього словника, як піар-фахівці, піар-технології, піар-компанія.
Певний час у мовній практиці спостерігався досить широкий спектр варіювання форми цієї абревіатури: PR,
Пі-Ар, пі-ар, піар. За нашими матеріалами, сьогодні ця абревіатура вживається переважно в написанні піар, що
й доводить ціла низка похідних від неї на зразок піарівець, піарник, піарівський, піарити, піар-акція, піар-
служба, піар-структура, піар-хід, високопіарний, чорнопіарівець та інші. Появу в текстах її
нетранслітерованого написання можна розглядати нині скоріше як прагнення авторів до вживання номінації з
певними конотаціями: підкресленням її належності до особливої професійної сфери, кола посвячених, а отже,
зрозумілої автору та його адресатам, наданням їй певної оцінності, експресивності, пор.: PR-агенція,
PR-партнер, PR-хитрощі, політPR, політPRмен тощо. В транскрибованому вигляді усталюються в
сучасному українському лексиконі й інші англійські абревіатури, наприклад, D.J. (ді джей). Саме в такому
написанні – діджей – це слово – синонім складної номінації диск-жокей – фіксують у своєму словнику
О.І.Скопненко та Т.В.Цимбалюк [СІС 2006: 235]. Таку ж тенденцію до морфологізації у транскрибованій формі
виявляє й абревіатура VIP, співвідносна з англійською словосполукою Very Important Person «дуже важлива
особа». Перекладні словники до кінця 80-х років минулого століття подавали цю англійську абревіатуру як
текстове скорочення, з крапками після кожної літери – скороченого члена її базової словосполуки, пор. V.I.P. у
списку найуживаніших скорочень з «Англо-російського словника» В.К.Мюллера (М., 1988). Часом таке
написання цієї абревіатури може зумовлювати зв’язок з іншим, ігровим, її тлумаченням, пор. російську назву
передачі на телеканалі «Україна» «V.I.P. – выгодно, интересно, престижно». Уже згадуваний електронний
перекладний словник LINGVO подає саму абревіатуру VIP і такі англійські композити з нею в мові сфери
управління, вищих ешелонів влади, політичної еліти, як VIP lounge «кімната (дослівно – вітальня – Є.К.) для
важливих персон, високопоставлених осіб (в аеропорту)» та VIP treatment «почесне, урочисте поводження;
уважне ставлення» з таким його англійським синонімом, як red-carpet treatment (буквально – поводження на
червоному килимі – Є.К.). Нормативні українські словники ще не реєструють номінацій з цим компонентом,
натомість мова засобів масової інформації, реклами, сфери послуг охоче їх витворює і вживає, напр.: VIP-зал як
еквівалент англ. VIP lounge, але і такі специфічно «наші» номінації, де VIP певною мірою замінює основу
спец- з новомови радянських часів, як VIP-таксі, VIP-вхід, VIP-вечірка, VIP-магазин, VIP-ескорт (-супровід),
VIP-запрошення, назви передач на українському телебаченні “VIP-жінка», «VIP-гість у програмі «Час». У
публіцистичних текстах натрапляємо на експресивно-оцінні номінації з цим компонентом, причому в різному
його написанні, напр., VIP-в’язні, VIP-камери, гучні бенкети із “ві-ай-пі персонами” (ПіК, 2003, № 32-33),
…квитки у ВІП-зоні – сидячі місця під парасольками в Arena Concert Plaza (УМ, 6.06.2006, № 101, с.3).
Натрапляємо в сучасних медіа-текстах на субстантивоване вживання цієї абревіатури, а також на спроби знайти
її українські відповідники, пор.: Незважаючи на «непрезентабельну» погоду, надвечір до Національного
заповідника «Софія Київська» з’їхалися кілька сотень “VIPів» усіх мастей; У прохолодний вечір «особливо
поважні персони» грілися теплом президентського прийому у дворі Софії (обидва приклади – з однієї статті в:
УМ, 2006, 26.08, с.4). Наскільки стійкою виявиться мовна мода на це абревіатурне вкраплення, покаже час.
Сьогодні можна лише відзначити його конкурування в значенні «особливий, спеціальний, для обраних;
першокласний, високоякісний, вибірний» з основами спец-, еліт-, люкс-, зірк-, зорян-, культ-, престиж-,
резонанс-, особ-, топ-, мега-, піар- префіксами та префіксоїдами над-/понад-, супер-, ультра-, зверх-, часто в
межах одного тексту. Спостерігаємо також здатність основи VIP- в певних контекстах вживання вступати в
синонімічні відношення з новими основами, пор., зокрема, новотвори VIP-камера та «бізнес»-камера
(…камера для бізнесменів особливого зразка й комфорту… – ПіК, 2003, № 32-33). Лапки в даному разі
вказують на вузький, контекстний ґрунт семантичного зближення цих основ у значенні високої міри якості.
Обстежений матеріал засвідчує складну взаємодію системних та комунікативних регуляторів стабілізації
абревіатур-вкраплень в сучасному українському лексиконі, закріплення їх у певних формі (графічній та
звуковій) і значенні, побутування в певних функціональних стилях сучасної української мови. Наслідком цих ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 15
406
процесів є розширення чи звуження спектрів конкуретних номінацій з такими іншомовними компонентами, що,
в свою чергу, засвідчує особливості перебігу процесів концептуалізації та категоризації світу на сучасному
етапі розвитку української мови.

Умовні скорочення
ГУ – газета «Голос України»
ДТ – газета «Дзеркало тижня»
ПіК – журнал «Політика і культура»
УМ – газета «Україна молода»
УУ – журнал «Урок української»

Література
Арапов/Херц 1974: Арапов М.В., Херц М.М. Математические методы в исторической лингвистике. – М.:
Наука, 1974.
АРС 2001: Англо-русский словарь по лингвистике и семиотике / Под ред. А.Н.Баранова и
Д.О.Добровольского. – М.: Азбуковник. – Изд. 2-е, испр. и доп., 2001.
ВЗОС 2003: Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики / Голов. ред.
В.Т.Бусел. – Київ, Ірпінь: Перун, 2003.
Віняр/Шпачук 2002: Словник новотворів української мови кінця ХХ століття. – Кривий Ріг. – Вип. 2.,
2002.
Вокальчук 2004: Вокальчук Г.М. Короткий словник авторських неологізмів в українській поезії
ХХ століття // Вокальчук Г.М. Авторський неологізм в українській поезії ХХ століття (лексикографічний
аспект) / За ред.А.П.Грищенка. – Рівне: Перспектива, 2004. – С.94-523.
ВТССУМ 2004: Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. –
К., Ірпінь: Перун, 2004.
Дарчук/Грязнухіна 1996: Дарчук Н.П., Грязнухіна Т.О. Частотний словник сучасної української
публіцистики // Мовознавство. – 1996. – № 4-5. – С.15-18.
Колоїз 2003: Тлумачно-словотвірний словник оказіоналізмів. – Кривий Ріг, 2003.
Мазурик 2002: Нове в українській лексиці: Словник-довідник. – Л.: Світ, 2002.
Нелюба 2004: Лексико-словотвірні інновації (1983-2003): Словник. – Харків, 2004.
Пригожин/Стенгерс 1986: Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с
природой. – М.: Прогресс, 1986. – 432 с.
Рудь 2001: Рудь О.М. Поетичне слововживання складних прикметників та дієприкметників. – Суми,
2001.
РУСИС 1999: Русско-украинский словарь иностранных слов / Укл. Т.П.Мартиняк. – Харків: Прапор,
1999.
CЖ 2003: Російсько-український словник. – За ред.В.В.Жайворонка. – К.: Абрис, 2003.
СІС 2000: Словник іншомовних слів / Укл. С.М.Морозов, Л.М.Шкарапута. – Київ: Наук.думка, 2000.
СІС 2006: Словник іншомовних слів / Укл. О.І.Скопненко, Т.В.Цимбалюк. – К.: Довіра, 2006.
Ставицька 2003: Ставицька Л. Короткий словник жарґонної лексики української мови. – Київ: Критика,
2003.
Тулдава 1987: Тулдава Ю. Проблемы и методы квантитативно-системного исследования лексики. –
Таллин, 1987. – 204 с.
УОС 2005: Український орфографічний словник. – Київ: Довіра, 2005.

Article considers the problems of new lexicon stabilization, in particular, assimilation of another language
abbreviations and innovations with common object of nomination, but different onomasiological and/or word-formation
structures. For the definition of status of derivatives’ sets like месидж/месідж/меседж-SMS-повідомлення
(-інформація,-довідка,-відповідь etc.)/SMS’ка/есемеска within language system and in speech practice, forecasting
of their stability the concept functional potential of innovation is offered. It is determined as the sum of its
paradigmatic, syntagmatic and epidigmatic (derivational) relations with the nominations already available in
language. Its relations with other lexemes within language system are proposed for considering as one of the main
regulators of its stabilization – system support of innovation, its relations with other text units or with the components
of communicative situation – as its communicative support.
Keywords: language dynamics, neology, language innovation, functional potential of innovation, system support
of innovation, communicative support of innovation.
Надійшла до редакції 4 липня 2006 року.