Стаття продовжує цикл публікацій автора із зіставного вивчення структурно-семантичних
параметрів сучасних словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzić у російській, українській і
польській мовах у порівнянні з еквівалентами англійської мови. Виявляються й аналізуються деякі спільні й
специфічні риси статистичних формул зазначених гнізд.
Ключові слова: словотвірне гніздо, статистична формула, зіставна дериватологія.

Сучасній дериватології притаманна основоцентричність. Сьогодні увага дослідників спрямована на
всебічне вивчення комплексних одиниць словотвору – словотвірних ланцюжків, словотвірних парадигм,
© Ярошенко Н.О., 2007 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 15
426
словотвірних гнізд (роботи І. Буркацької, В.В. Ґрещука, М.Ю. Казак, О.М. Тихонова, М.Ю. Федурко,
І.О. Ширшова, Х. Ядацької та ін.). Разом з тим значно активізувався розвиток словотвірної лексикографії різних
мов (О.М. Тихонов, І.О.Ширшов, Є.А. Карпіловська, О.В. Петров, Й. Пенчев, Х. Ядацька, Т. Вогельгесанг та
ін.).
Необхідність переходу від формантоцентричного до основоцентричного напрямку дослідження (терміни
В.В. Ґрещука) поширюється також і на зіставну дериватологію, у межах якої формується такий актуальний
напрямок, як зіставне вивчення словотвірних систем кількох мов як систем словотвірних гнізд (далі – СГ).
Передумови виникнення цього напрямку було закладено ще наприкінці 80-х рр. ХХ ст., але на сьогодні
найбільш розробленим залишається дослідження СГ тієї чи іншої мови у суто синхронному аспекті. У той час
як СГ, що є найскладнішою комплексною одиницею системи словотвору, – це показовий об’єкт зіставного
аналізу.
У пропонованій статті ми ставимо за мету зіставити статистичні формули сучасних СГ з вершинами
сажать (садить), садити (саджати, садовити, сажати) і sadzić (sadzać, sadowić) російської, української та
польської мов у порівнянні із статистичними формулами їх англійських словотвірних еквівалентів. Як свідчить
аналіз, еквівалентами зазначеного типу для досліджуваних слов’янських СГ в англійській мові виступають СГ
дієслів to set, to plant та іменників a seat, a garden.
Отже, для унаочнення різноманітних параметрів СГ, насамперед структурного плану, послуговуємось
поняттям статистичної формули СГ, що його вперше було використано в роботі О.М. Тихонова і Т.Я. Санаєвої,
де проаналізовано дієслівні термінологічні СГ російської мови за такими показниками, як обсяг СГ, глибина
СГ, ширина СГ, число словотвірних ланцюжків і словотвірних парадигм у складі СГ [Тихонов, Санаева 1988].
Статистична формула СГ, що визначається за наведеним переліком параметрів, являє собою, так би мовити,
класичний варіант цієї формули, який можна варіювати шляхом додавання інших ознак, які притаманні СГ
загалом і його складовим зокрема (див., наприклад, [Гірняк 1999, с. 48, с. 53]). Так, за допомогою статистичної
формули СГ можна відобразити особливості СГ як сукупності словотвірних ланцюжків і як сукупності
словотвірних парадигм щодо різноманітних показників цих одиниць. Поняття статистичної формули СГ
використовувалось під час синхронного і синхронно-діахронного вивчення СГ [Тихонов, Санаева 1988; Гірняк
1999; Маторина 1994]. Як виявила практика систематизації й аналізу фактичного матеріалу, це поняття є
зручним інструментом і для зіставно-типологічного дослідження СГ, оскільки являє собою один із шляхів
виявлення й узагальнення спільного й відмінного у структурі зіставлюваних гнізд.
Певного уточнення потребують деякі параметри статистичної формули СГ, оскільки ці складові
елементи по-різному визначаються дериватологами. Так, О.М. Тихонов і Т.Я. Санаєва вживають термін обсяг
гнізда в широкому розумінні: “Лексичний і дериваційний, тобто кількість лексичних одиниць, що входять до
складу гнізда, й реалізованих у ньому словотвірних типів” [Тихонов, Санаева 1988, с. 90-91]. Описуючи СГ за
допомогою статистичної формули, передусім визначаємо його лексичний обсяг, під яким розуміємо кількість
лексичних одиниць у складі гнізда разом із лексемою або лексемами, що репрезентують вершину СГ. Отже,
використовуємо термін обсяг гнізда у вузькому значенні.
Видозмінюємо статистичну формулу СГ, виділяючи в окрему її позицію такий показник, як потужність
СГ, тобто це “величина, що характеризує СГ за кількістю лексичних одиниць, не включаючи вихідне слово”
[Лисицина 1985, с. 130]. Як правило, ознака потужності СГ у статистичній формулі СГ окремо не розглядається
(див. [Маторина 1994, с. 115; Гірняк 1999, с. 32]). Різниця між показниками лексичного обсягу СГ і його
потужності вказує на лексичну репрезентованість вершини СГ. Для нашого матеріалу цей параметр має
принципове значення, оскільки кожне із слов’янських СГ є багатовершинним (детальніше див. [Ярошенко
2006]).
У дериватології існує й інше трактування терміна потужність СГ. Так, Н.Ф. Клименко і
Є.А. Карпіловська, розглядаючи словотвірний ланцюжок як одиницю, що репрезентує розгортання СГ за
лінійною віссю, відзначають: “Максимальна довжина ланцюжка є показником потужності гнізда й
обчислюється в дериваційних кроках” [Клименко, Карпиловская 1988, с. 43].
З-поміж параметрів, сукупність яких утворює статистичну формулу СГ, найбільш дискусійними є
поняття глибини і ширини СГ.
У дериватології можна виділити принаймні два підходи до визначення терміна глибина СГ:
1) глибина СГ – максимальна кількість ступенів похідності [Тихонов, Санаева 1988, с. 91; Лесюк 1980,
с. 78; Борисова 1989, с. 35; Маторина 1994, с. 115] – таке трактування цього поняття насамперед зустрічаємо в
О.М. Тихонова (пор. це визначення глибини СГ із наведеним вище терміном потужність СГ у розумінні
Н.Ф. Клименко і Є.А. Карпіловської);
2) розглядаючи словотвірну парадигму як розгортання СГ за вертикальною віссю, Н.Ф. Клименко і
Є.А. Карпіловська визначають глибину СГ залежно від “максимальної за чисельністю парадигми у складі
гнізда” [Клименко, Карпиловская 1988, с. 43].
Щодо ширини СГ, то найбільш загальноприйнятим є формулювання цього показника СГ, запропоноване
О.М. Тихоновим: “Кількість дериваційних гілок, які виходять із вершини СГ, або кількість безпосередньо
похідних вихідного слова, що відповідає лексичному обсягу словотвірної парадигми першого ступеня”
[Тихонов, Санаева 1988, с. 91]. На думку Н.Г. Іванової, таке розуміння ширини СГ є близьким до того
визначення глибини СГ, яке належить Н.Ф. Клименко і Є.А. Карпіловській, проте не тотожне до нього.
Н.Г. Іванова вважає за доцільне чітко розмежувати ці два поняття [Иванова 2001, с. 42]. Розділ V. Словотвір: напрями, аспекти дослідження

427
У роботі, визначаючи й зіставляючи статистичні формули СГ, під глибиною СГ розуміємо максимальну
кількість ступенів похідності у СГ, а під шириною СГ – лексичний обсяг словотвірної парадигми вершини
гнізда.
Статистичні формули (у їх найбільш загальному вигляді) зіставлюваних СГ наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Статистичні формули СГ дієслів сажать, садити і sadzić
та їх англійських еквівалентів

ГССтатистична формула гнізда
Лексичний
обсяг
Потужність Глибина Ширина Кількість
СЛ
Кількість
СП
СГ сажать 738 736 4 126 539 198
СГ садити 384 380 4 84 283 98
СГ sadzić 268 265 5 38 186 80
СГ to set 74 73 3 48 61 13
СГ to plant 60 59 3 16 52 8
СГ a seat 43 42 3 29 36 7
СГ a garden 57 56 2 50 52 5

Як видно з наведеної таблиці, статистичні формули аналізованих слов’янських СГ мають такий вигляд:
1) російське СГ: 738 – 736 – 4 – 126 – 539 – 198; 2) українське СГ: 384 – 380 – 4 – 84 – 283 – 98; 3) польське СГ:
268 – 265 – 5 – 38 – 186 – 80 (у кожному випадку в статистичній формулі СГ перша цифра відповідає його
лексичному обсягу, друга – потужності, третя – глибині, четверта – ширині, п’ята – кількості словотвірних
ланцюжків у його складі, шоста – числу словотвірних парадигм). Отже, найбільшими лексичним обсягом,
потужністю, шириною, кількістю словотвірних ланцюжків і словотвірних парадигм характеризується російське
СГ, хоча серед зіставлюваних багатовершинних словотвірних гнізд словотвірне гніздо російської мови є лише
двовершинним. Щодо глибини, то найбільшою вона є для польського СГ порівняно із зіставлюваними
словотвірними гніздами російської та української мов. Звичайно, під час зіставлення статистичних формул
треба зважати на рівень репрезентованості лексикографічних баз кожної з аналізованих мов. Проте попри
наявність певної похибки в цілому картина є об’єктивною.
Що ж до словотвірних еквівалентів англійської мови (див. табл. 1), то укладені на підставі даних
різноманітних лексикографічних джерел аналізовані словотвірні макрогнізда характеризуються такими
структурними параметрами: а) СГ дієслова to set: 74 – 73 – 3 – 48 – 61 – 13; б) СГ дієслова to plant: 60 – 59 – 3 –
16 – 52 – 8; в) СГ іменника a seat: 43 – 42 – 3 – 29 – 36 – 7; г) СГ іменника a garden: 57 – 56 – 2 – 50 – 52 – 5. Як
випливає із зіставлення показників лексичного обсягу і потужності англійських СГ, усі вони, на відміну від
порівнюваних СГ слов’янських мов, є одновершинними. З-поміж аналізованих англійських СГ найбільші
показники лексичного обсягу, потужності, кількості словотвірних ланцюжків і словотвірних парадигм має СГ
дієслова to set. Найменшими показниками лексичного обсягу, потужності і кількості словотвірних ланцюжків у
своєму складі характеризується СГ іменника a seat. Найменша ширина притаманна СГ дієслова to plant, а
найменша кількість словотвірних парадигм властива СГ іменника a garden.
Якщо сума похідних у складі СГ дієслів сажать, садити і sadzić дорівнює 1381 лексичній одиниці (див.
табл. 1), то сума показників потужності СГ дієслів to set, to plant та іменників a seat, a garden складає 230
лексичних одиниць (різниця є досить значною й за умови зіставлення потужності окремих СГ порівнюваних
слов’янських мов). Варто зауважити, що В.Д. Аракін, зіставивши типологічні індекси англійської мови
(зокрема індекс синтетичності й індекс деривації) із відповідними типологічними індексами російської мови,
дійшов висновку, що, по-перше, російській мові властива більша кількість похідних слів, ніж англійській мові,
а по-друге, деривація набагато більше поширена в російській мові, порівняно з англійською [Аракин 1989,
с. 206] (пор. [Альтман, Шевчук 1987, с. 213]).
Зіставлення аналізованих СГ слов’янських мов, з одного боку, і відповідних СГ англійської мови, з
іншого, в аспекті параметрів ширини і глибини гнізда дає змогу стверджувати, що загалом СГ англійської мови
характеризуються більшою компактністю за глибиною, а СГ аналізованих слов’янських мов – за шириною.
Зазначимо, що зіставлення СГ сажать, садити і sadzić, з одного боку, та англійських СГ, з іншого, щодо
рівня реалізації словотворчих процесів і щодо розподілу твірних за ступенями похідності також засвідчують
більшу компактність слов’янських СГ за шириною, а СГ англійської мови – за глибиною.
Як уже зазначалось, поняття статистичної формули СГ є зручним інструментом зіставлення внаслідок
своєї відкритості, тобто статистична формула СГ здатна до варіювання, що забезпечується шляхом
репрезентації у формульному вигляді різноманітних ознак тих одиниць, які входять до складу словотвірного
гнізда. Насамперед ознак словотвірних ланцюжків і словотвірних парадигм, що являють собою розгортання
словотвірного гнізда за горизонтальною та за вертикальною віссю, забезпечуючи разом з іншими чинниками
структурно-семантичну єдність словотвірного гнізда як найскладнішої комплексної одиниці словотвору.
Звичайно, здійснюючи зіставний аналіз СГ на рівні їхніх статистичних формул необхідно враховувати
той факт, що зіставлення статистичних формул СГ, хоча й являє собою зручний інструмент виявлення ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 15
428
спільного й відмінного між гніздами за певними параметрами, все ж таки не є самоціллю чи вичерпним етапом
аналізу СГ. Показовим у цьому відношенні є висловлення В.К. Харченко в передмові до монографії
М.Ю. Казак, у якій підраховано частиномовні характеристики 300 найбільш розгорнутих СГ російської мови:
“Комп’ютер у таких підрахунках не помічник, оскільки паралельно числам і цифрам відбувається зняття
показників із семантики і стилістики слова, з його походження і частотності й далі «з усіма зупинками»” [Казак
2004, с. 7].
Отже, зіставлення СГ дієслів сажать, садити і sadzić та СГ дієслів to set і to plant та іменників a seat та a
garden щодо формального (структурного) і частиномовного рівнів аналізу словотвірних ланцюжків (далі – СЛ)
у їхньому складі дає можливість систематизувати отримані результати у вигляді статистичних формул цих СГ
як сукупності СЛ (див. табл. 2).
Таблиця 2
Статистичні формули СГ дієслів сажать, садити і sadzić
та їх англійських еквівалентів як сукупності словотвірних ланцюжків

Статистична формула гнізда як сукупності словотвірних ланцюжків
Бінарні
СЛ
Полінарні СЛ Кільцеві
СЛ
Лінійні
СЛ
СГ
Кіль-
кість
СЛ
Кількість
частино-
мовних
структур
кіль-
кість
% кіль-
кість
% кіль-
кість
% кіль-
кість
%
СГ сажать 539 37 61 11,3 478 88,7 86 16 453 84
СГ садити 283 32 46 16,3 237 83,7 49 17,3 234 82,7
СГ sadzić 186 28 11 5,9 175 94,1 43 23,1 143 76,9
СГ to set 61 7 37 60,7 24 39,3 41 67,2 20 32,8
СГ to plant 52 7 10 19,2 42 80,8 4 7,7 48 92,3
СГ a seat 36 7 24 66,7 12 33,3 28 77,8 8 22,2
СГ a garden 52 4 46 88,5 6 11,5 46 88,5 6 11,5

Зіставний аналіз статистичних формул аналізованих СГ як сукупності СЛ засвідчує, що на
формальному (структурному) і частиномовному рівнях СЛ у складі зіставлюваних слов’янських СГ
спільнослов’янські ознаки переважають над власне національними. Специфічні риси здебільшого полягають у
заповнюваності окремих структур і в кількісній репрезентованості того чи іншого типу СЛ. У той час як СГ
дієслів to set і to plant щодо структурного і частиномовного рівнів СЛ у їх складі відрізняються на тлі СГ дієслів
сажать, садити і sadzić передусім своїми відмінними ознаками (розбіжності рівня реалізації словотворчих
процесів за ступенями деривації, різний набір частиномовних класів похідних, різна частотність частиномовних
структур і категоріальних моделей СЛ). При чому СГ дієслова to plant на цьому рівні аналізу виявляє набагато
більше спільних ознак із СГ дієслів сажать, садити і sadzić, порівняно із СГ дієслова to set.
Щодо зіставлення структурного і частиномовного рівнів словотвірних парадигм (далі – СП) у складі СГ
сажать, садити і sadzić та у складі їх англійських словотвірних еквівалентів, тобто у складі СГ дієслів to set і
to plant та іменників a seat та a garden, то відповідні дані у вигляді статистичних формул аналізованих СГ як
сукупності СП систематизовані в табл. 3, при чому порівняння наведених даних також засвідчує діалектичну
взаємодію спільних і специфічних ознак.
Проведене зіставлення статистичних формул СГ дієслів сажать, садити і sadzić та їх англійських
словотвірних еквівалентів накреслило певні шляхи аналізу зіставлюваних СГ та виявило певні спільні та
специфічні риси між ними. Отже, наступний етап дослідження полягатиме у всебічному та детальному
зіставленні статистичних формул аналізованих СГ як сукупностей СЛ і СП, а також різноманітних параметрів,
що притаманні їм у складі СГ як найскладнішої комплексної одиниці словотвору.

Література
1. Альтман, Шевчук 1987: Альтман И.В., Шевчук В.Н. Некоторые результаты сопоставления
словообразовательных гнезд с помощью искусственного языка-эталона // Сопоставительное изучение
словообразования славянских языков. – М.: Наука, 1987. – С. 212-215.
2. Аракин 1989: Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков. − М.:
Просвещение, 1989. − 256 с.
3. Борисова 1989: Борисова Л.П. Развитие словообразовательных гнезд с синонимичными исходными
словами (на материале гнезд с вершинами питать и кормить): Дис. … канд. филол. наук: 10.02.01. – Донецк,
1989. – 246 с.
4. Гірняк 1999: Гірняк С.П. Структурно-семантична організація словотворчих гнізд з базовими
дієсловами мовлення в українській мові ХІХ-ХХ ст.: Дис. … канд. філол. наук: 10.02.01. – Донецьк, 1999. –
262 с. Розділ V. Словотвір: напрями, аспекти дослідження

429 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 15

430
5. Иванова 2001: Иванова Н.Г. Трехмерность словообразовательного гнезда // Записки з романо-
германської філології. – Вип. 10. – Одеса: Одеський нац. ун-т ім. І.І. Мечникова, 2001. – С. 37-52.
6. Казак 2004: Казак М.Ю. Интегративная теория словообразовательного гнезда: грамматическое
моделирование; квантитативные аспекты; потенциал; прогнозирование. – Белгород: Изд-во Белгородского гос.
ун-та, 2004. – 300 с.
7. Клименко, Карпиловская 1988: Клименко Н.Ф., Карпиловская Е.А. Зона словообразовательного гнезда
и принципы ее автоматизированного построения // Продуктивность, частотность и валентность деривационных
моделей. – Владивосток: Дальневосточное отделение АН СССР, 1988. – С. 42-51.
8. Лесюк 1980: Лесюк М.П. Словотвірне гніздо з коренем -вед- у сучасній українській мові //
Мовознавство. – 1980. – № 4. – С. 76-82.
9. Лисицина 1985: Лисицына Е.Н. Анализ словообразовательных гнезд с точки зрения их мощности и
глубины // Актуальные проблемы русского словообразования. – Ташкент: Укитувчи, 1985. – С. 126-130.
10. Маторина 1994: Маторина Н.М. Эволюция словообразовательных гнезд с вершинами делать и деять
в русском языке XI-XX вв.: Дис. … канд. филол. наук: 10.02.01. – Донецк, 1994. – 352 с.
11. Тихонов, Санаева 1988: Тихонов А.Н., Санаева Т.Я. Структура глагольных словообразовательных
гнезд в русской терминологии // Продуктивность, частотность и валентность деривационных моделей. –
Владивосток: Дальневосточное отделение АН СССР, 1988. – С. 86-106.
12. Ярошенко 2006: Ярошенко Н.О. Структурно-семантичні особливості сучасних словотвірних гнізд з
вершинами сажать, садити і sadzić у російській, українській і польській мовах у зіставленні з англійською
мовою: Автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.17 / Донецький національний університет. – Донецьк, 2006. –
20 с.

The article is the sequential of the author’s series of publications on structural and semantic peculiarities of
derivational families with base verbs sazhat’, sadyty and sadzic in the Russian, Ukrainian and Polish languages in
comparison with the English derivational equivalents. Common and specific features of the statistical formulation of the
mentioned derivational families have been established and traced.
Keywords: derivational family, statistical formula, comparative word-formation.
Надійшла до редакції 7 вересня 2006 року.