Дослідження присвячене проблематиці перекладу українською мовою текстів англомовних телевізійних
програм та перекладу емоційно-експресивної лексики і емоційно-експресивних вигуків зокрема на прикладі
перекладу «Новим каналом» серіалу «Баффі – переможниця вампірів». Роботу проілюстровано прикладами,
подано практичні поради для перекладачів та редакторів.
Ключові слова: вульгаризм, вигук, внутрішня форма, емоційно-експресивна лексика, звуконаслідування,
сленг, транскрипція, транслітерація.

Мова телевізійних програм, яка суттєво впливає на формування лексичного складу мови окремої людини,
не досконала та потребує ретельного опрацювання фахівцями. Телебачення сьогодні стало одним із головних
джерел інформації, що впливає не лише на психологію сприйняття людини, але й на її поведінку, мову та
ставлення до світу і оточення.
На особливу увагу заслуговує переклад текстів телевізійних програм українською мовою, адже більшість
продуктів сучасного телебачення виробляється в Сполучених Штатах Америки та потрапляє до глядачів після
певної мовної обробки, яка далеко не завжди якісна та може не лише спотворити враження реципієнта від твору
відеомистецтва, але й негативно вплинути на його мовний тезаурус. Робота редактора над телевізійними
текстами наразі є однією з найменш досліджуваних галузей процесу редагування загалом. Зокрема
опрацювання емоційно-експресивної лексичної парадигми потребує окремої уваги фахівців.
Об’єкт дослідження – український переклад телекомпанією «Новий канал» одного з кращих
телевізійних продуктів сучасності – серіалу-феномену американського телебачення «Баффі – переможниця
вампірів» та переклад емоційно-експресивної лексики зокрема.
Предмет дослідження – проблематика підготовки українського перекладу англомовних телепрограм та
подальшого редагування перекладених текстів. Мова серіалу, який отримав велику кількість різноманітних
нагород та премій, серед яких і премії за кращий сценарій, що визначають переможців за рівнем мовного
наповнення текстів, була предметом дослідження багатьох фахівців провідних університетів світу і зараз має
стати предметом дослідження і в Україні. На особливу увагу заслуговує аналіз емоційно-експресивної лексики,
який буде запропоновано на прикладі вигуків.
Завдання дослідження. Тексти телевізійних програм, що проходять стадію опрацювання перекладачем і
редактором на сучасному українському телебаченні, на нашу думку, варті детального мовознавчого
дослідження для виявлення складностей під час перекладу, типових помилок та варіантів їх усунення. Це може
допомогти перекладачеві та редактору під час роботи над текстами уникнути таких помилок у майбутньому та
швидше віднайти відповідник.
Актуальність дослідження. Переклад українською мовою серіалу «Баффі – переможниця вампірів»
ніколи не був об’єктом мовознавчого дослідження, але, на нашу думку, має обов’язково ним стати через
складність лексичного наповнення та велику кількість проблем, з якими стикаються під час опрацювання
текстів англомовних серіалів перекладачі та редактори.
Під час проведення аналізу використовувався структурно-функціональний метод дослідження.
У 1992 році один із талановитих сценаристів, номінант на найвищу кінопремію Сполучених Штатів
«Оскар», Джосс Ведон створив сценарій до повнометражного фільму «Баффі – переможниця вампірів». Цей
художній фільм виявився невдалим через брак фінансування, що не дозволило авторам створити якісний
продукт. Проте ідея показати незвичайних людей у звичайних обставинах спонукала до створення у 1996 році
тим самим автором серіалу «Баффі – переможниця вампірів» (далі – «БПВ»). Уперше серіал вийшов на екрани
в 1997 році і за шість років став справжнім феноменом американського та світового телебачення. У
метафоризованому середовищі вторинного всесвіту герої торкаються майже всіх проблем сучасного
суспільства – від проблем із батьками у підлітків до релігійних конфліктів, расизму та війни в Іраку.
Метафоризовані проблеми виглядають у серіалі як демони, яких можна і потрібно знищити. Ретельно
розглядається становлення і розвиток особистості в період із 16 до 22 років, можливість власного вибору,
психологічні аспекти і тенденції, що спричиняють той чи інший вчинок. На думку багатьох фахівців, «БПВ» –
один з найцікавіших об’єктів для наукового вивчення: серіалу присвячено близько десяти докторських
дисертацій із психології, релігієзнавства, філософії, літератури, серед яких праці Братана Волда та Майкла
Кравта «Vampire Dialectics», Патрісії Пендер «The Postmodern Politics in Buffy», Зоє-Джейн Плейден «Feminism,
Citizenship and the Divine», Енн Міллард Доерті «Buffy as a Cultural Icon», Карен Ілен Овербі та Ленні Престон-
© Сегол Р.І., 2007 Розділ VI. Лінгвістика тексту

469
Матто «Speech-Act as a Weapon in Buffy», Грегорі Еріксона «American Christianity, Vampires and Buffy», Девіза
Лейвері «The Genius of Joss Whedon», «Buffy the Vampire Slayer and Philosophy» тощо.
Для ретельного аналізу в даному дослідженні взято лише 4 серії, тому що обсяг роботи не дозволяє
проаналізувати особливості мови та перекладу всього серіалу. Оскільки над серіалом працювали близько
15 сценаристів, то для того, щоб дослідження мало однорідність, було вирішено взяти до розгляду чотири серії,
написані одним сценаристом – автором ідеї серіалу Джоссом Ведоном, який традиційно пише в серіалі
найважливіші та найскладніші з мовного боку тексти.
Серед серій, обраних для розгляду, перші дві серії серіалу – «Ласкаво просимо до Пекельної Брами» та
«Жнива», що є основою серіалу, знайомлять із героями та подіями, містять пояснення багатьох реалій та
становлять проблему для перекладу. Також для розгляду було взято найскладнішу серію у всьому серіалі –
«Безсоння» (фінальна серія 4-го сезону), що є єдиною на сьогодні спробою екранізувати на телебаченні твори
Джеймса Джойса. За структурою серія складається із чотирьох окремих снів, які містять алюзії та ремінісценції
до відомих творів мистецтва та серій самого серіалу, що були створені раніше або будуть створені пізніше.
Широко використовуються посилання на літературні твори, серед яких вірші Сапфо та Т.С. Еліота, роман
Джозефа Конрада «Серце темряви» (одна з основ для серії), роман-релігійна казка Клайва Льюіса «Лев, відьма
та шафа» (частина серії романів-казок «Хроніки Нарнії»), п’єса-алегорія Артура Міллера «Смерть продавця»,
класичний бродвейський мюзикл «Чикаго», серіал «Твін Пікс» тощо. Усі репліки персонажів – метафори, що
становить надзвичайну складність для перекладу, адже потрібно передати не лише зміст, а й метафоричну
складову кожного виразу. Частина серії написана французькою мовою із стилізуванням під касети із курсами
французької мови для школярів. Четверта серія, взята до розгляду, – єдиний успішний мюзикл на
американському телебаченні у серіалах, сьома серія шостого сезону «Ще раз, із почуттям», усі тексти пісень до
якої та музику було написано саме Джоссом Ведоном. Серія містить кілька стилізацій під класичні
американські мюзикли та велику кількість пісень, які становлять найбільшу складність для перекладу у цій серії
– пісні насичені реаліями різного типу.
Найретельнішого вивчення, на думку фахівців, із якими не можна не погодитись, потребує мова серіалу
«БПВ». За свідченням Майкла Адамса, автора дисертації та книги «Slayer Slang: Buffy the Vampire Slayer
Lexicon» [Adams 2003], мова серіалу – одна із найскладніших для вивчення на сучасному телебаченні, цікава
для спостереження за творенням нових мовних одиниць та характерних тільки для серіалу демонічних мов,
підґрунтям для яких стають латина, давньогрецька, давньоанглійська мови, залишки санскриту тощо. Адамс
наполягає на тому, що мова «БПВ» не лише стала базою для створення такого явища, як «сленг Переможниці»,
але й вплинула на формування сучасної англійської мови та сленгових одиниць у всьому світі.
Серіал перекладався 50-ма мовами світу, серед яких німецька, іспанська, італійська, португальська,
французька, китайська, японська, російська тощо.
Перший переклад українською мовою створено телеканалом «Студія 1+1» 1998 року. Було опрацьовано
перший та частину другого сезону – все, що вийшло на американському телебаченні на той момент. Переклад
містив багато помилок, особливо у відтворенні реалій. Другий переклад українською мовою «БПВ» створено
2000 року телеканалом «Новий канал». Протягом чотирьох років перекладачі «Нового каналу» випускали нові
серії, переклавши, таким чином, увесь серіал. Саме переклад «Нового каналу» було взято за основу даного
дослідження.
В аналізованому випадку матеріалом дослідження став невдалий зразок опрацювання тексту із
застосуванням суб’єктивно-інтуїтивного методу перекладу. Дослідження показало, що переклад здійснювався
на так званому інтуїтивному рівні «на слух», тобто письмові тексти взагалі не бралися до уваги, що
ускладнювало сприйняття всього серіалу реципієнтом. Письмовий варіант не використовувався навіть для
перевірки певних реалій.
У багатьох випадках комунікативна функція людського мовлення вимагає не тільки нейтрального
позначення певного предмета, але і його оцінки, яка виникає у зв’язку з виявленням почуттів, душевних
переживань або настроїв людини. Багато фахівців вважають, що без почуттєвої оцінки дійсності людиною
взагалі неможливе її існування, оскільки існування – це виявлення емоцій, почуттів, переживань, пошуку
істини, який і спричиняє подальший розвиток як окремої людини, так і всього людства [Галь 1979].
Оцінка в мові виявляється в її емоційності та експресивності. Експресивність розглядають як засіб
виразності, підкреслення якихось особливостей предмета та дійсності, а емоційність – як засіб виявлення
почуттів мовця, його оцінного ставлення до реалії. Тому в лексичній системі сучасної української мови
вичленовують стилістично відмічені шари експресивної та емоційної лексики [Зарицький 2001].
Експресивно забарвлена лексика – це лексика, яка характеризує та оцінює, а емоційно забарвлена лексика
несе елемент відбиття почуттів мовця – його захоплення, симпатії, ласкавої прихильності, зворушеності, любові
або, навпаки, ненависті, обурення, відрази. При цьому науковці розглядають емоційність як один із виявів
експресивності, оскільки будь-яка емоційно забарвлена лексика експресивна, на відміну від експресивних
лексичних засобів, що не завжди емоційні.
Категорія експресивності є надзвичайно об’ємною у стилістично-семантичному плані і має досить
різноманітні вияви. Це пов’язано зі зміною тональності слова, з якісно-оціночною характеристикою предмета, ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 15

470
зумовлене сферою мовлення. Виразом експресії також є додаткове семантичне навантаження слова, пов’язане з
реакцією на різні явища дійсності. Така реакція може бути як позитивною, так і негативною. Ступінь
експресивності або емоційності в кожному окремому випадку залежить від стилістичного добору лексики
відповідно до виявлення в слові оцінок і почуттів.
Індивідуальна манера добору емоційних та експресивних засобів у різних мовців неоднакова, що
пояснюється індивідуальною психологією сприйняття дійсності людиною. Як зазначає Шарль Баллі, «мовець
надає своїм думкам або об’єктивної, безпристрасної форми, яка максимально відповідає дійсності, або
найчастіше вкладає у висловлювання різні порції емоційності» [Зарицький 2004].
У серіалі «БПВ» серед найяскравіших випадків вживання емоційно-експресивної лексики можна
виокремити вживання сленгу, вульгаризмів і великої кількості вигуків, що є характерною ознакою мови
персонажів і розмовного стилю сучасної англійської мови із нашаруванням американських реалій зокрема.
У поданому дослідженні немає змоги розглянути всі аспекти та проблематику перекладу емоційно-
експресивної лексики українською мовою, адже така широка тема може стати об’єктом окремого мовознавчого
дослідження, тому розглянемо лише переклад вигуків як виразників емоцій та експресії.
Визначень вигуків у сучасному мовознавстві дуже багато, але всі фахівці сходяться на тому, що це
частина мови, яка служить безпосередньо для вираження емоцій, почуттів і волі людини. Вигуки, або
інтер’єктиви, посідають проміжне місце між самостійними та службовими словами, вони незмінювані і не
виступають членами речення, але на місці самостійного слова вигук набуває конкретного значення і виконує
синтаксичну роль того слова, яке замінює [Зарицький 2001].
Фахівці розрізняють вигуки та звуконаслідування, тобто умовну імітацію звуків навколишнього
середовища засобами мови. Сферою такої імітації виступають звуки природи, звукові сигнали тварин.
Звуконаслідування формуються на основі своєрідної кореляції між сприйманими людиною звуками і
фонетично-виражальними можливостями мови. Якщо звуконаслідування орієнтовані насамперед на позначення
засобами своєрідного запису не емоційних станів, а реалізованих у навколишньому середовищі дій і процесів,
то вигуки функціонують як спонтанні одиниці, вживання яких у тій чи іншій мовленнєвій ситуації
зумовлюється емоційно-психологічним станом або потребою цілеспрямованого волевиявлення [Влахов 1986].
Усі вигуки в серіалі «БПВ» можна поділити на три загальні блоки, що, у свою чергу, також можна
поділити залежно від ситуації мовлення.
1. Вигуки, що виражають емоції та почуття людини або антропоморфізованої істоти. До таких вигуків
можна віднести вигуки, які позначають страх, подив, біль, іронію та інші групи емоцій, кожен із вигуків може
позначати в різних контекстуальних зв’язках різного роду емоції, наприклад, вигук «wow»:
– What can I say? Wow! – у поданому контексті позначає здивування.
– Wow, that’s hurts! – виступає на позначення болю.
– Wow, that’s really, really bad, you know? – виступає на позначення страху та занепокоєння.
Наведемо вигуки, які також можна віднести до поданої групи: whoa, wow, oops, ouch, gee, gah, duh, huh.
2. Вигуки, що виражають волевиявлення, спонукання до певної дії. До таких вигуків можна віднести,
наприклад, stop, hey, go, say тощо.
З наведених прикладів видно, що це переважно повнозначні слова, що також вживаються в мові, але за
певного контексту втрачають свою повнозначність та переходять у розряд вигуків.
3. Етикетні вигуки, тобто ті, що виражають подяку, вибачення, вітання, побажання тощо. До цієї групи
можна віднести такі: hi, bye, good morning, morning, good day, day, good afternoon, good night, night, sweet dreams,
bless you, thank you, thanks, please, welcome.
Ця група є найбільшою в серіалі, а наведені приклади – лише невелика частина загальної кількості
вигуків цієї групи.
Серед фахівців немає спільної думки щодо перекладу вигуків. Дослідники С. Влахов та С. Флорін для
перекладу ділять всі вигуки на такі, що є загальновживаними для певної мовної спільноти, і такі, які можна
віднести до індивідуально-авторських неологізмів [Влахов 1986]. Першу групу пропонується перекладати
вигуками-еквівалентами, які наявні в мові перекладу. Проте не виключається і можливість, за якої для
збереження колориту, так званої «атмосфери твору», ритмомелодійних та інтонаційних особливостей тексту
оригіналу, використовується транскрибування і, якщо контекст залишається нерозкритим, а вигук –
незрозумілим, то можна додати пояснювальну фразу. Індивідуально-авторські вигуки дослідники пропонують
транскрибувати, за викнятком випадків, коли транскрибований вигук має в мові перекладу омонім, що є
повнозначним словом, або має зовсім інше емоційно-експресивне навантаження.
Перекладачі серіалу «БПВ» не намагалися адекватно перекладати вигуки, що виражають емоції,
волевиявлення, іронію та інші почуття еквівалентами, коли така можливість була. Такі вигуки або взагалі
залишались неперекладеними, тобто це можна віднести до повної невідповідності перекладу, коли частини
першотвору немає в тексті друготвору, або транскрибували англомовні вигуки, для яких в українській мові
можна і треба було віднайти еквіваленти.
Наведемо спочатку приклади повної невідповідності перекладу вигуків, які вживаються в різних
контекстах: Розділ VI. Лінгвістика тексту

471
1. Оригінал: Huh, you know what I mean! – Переклад: Ти знаєш, про що мова. Вигук у поданому
контексті можна було перекласти як «авжеж», «ага», «певно».
2. Оригінал: Oops! It wasn’t me! – Переклад: Це не я! Варто було відшукати відповідник до типового
англомовного вигуку «oops», наприклад, замінивши його україномовними «ой», «ай». Зараз цей вигук дуже
часто транскрибується і реципієнт почав сприймати його в українській мові, але, на нашу думку, варто все ж
таки його перекладати залежно від контексту і коли такий вигук не є характерною особливістю для певного
персонажа.
3. Оригінал: Duh, I’m so tired. – Переклад: Я дуже стомився. Вигук «duh» в англійській мові
використовується на позначення різних емоцій, у поданому контексті варто було його перекласти як «ох» для
підсилення.
Відсутність вигуків у перекладі обезбарвлює мову персонажів, призводить до логізації змісту.
Транскрибовані вигуки у перекладі представлені в аналізованих серіях двома прикладами:
1. Оригінал: Wow! You will like it! – Переклад: Вау! Це тобі сподобається! Вигук «wow» цілком можна
було перекласти як «ого», який був би повністю зрозумілим реципієнту та передававби емоції мовця.
2. Оригінал: She was born, called, big fight, blah-blah-blah. – Переклад: Вона народилася, була обрана,
велика битва, бла-бла-бла. Вигук «бла-бла-бла» можна віднести до звуконаслідування та варто перекладати
залежно від контексту, у поданому випадку можливим перекладом є «ля-ля-ля» або «і таке інше», хоча
останній відповідник все ж таки не відтворює певного емоційно-експресивного навантаження, закладеного у
вигук у тексті оригіналу.
Відшукування повних відповідників було проведено лише для етикетних форм, які також відносяться до
вигуків. Цей різновид вигуків можна віднести до адекватного перекладу. Наприклад:
Good day – добридень.
Good morning – доброго ранку.
Hello / Hi – привіт / вітаю.
Bye – бувай / па-па.
See you – побачимось / бувай.
Bless you – будь здоровий (ва).
Thank you – дякую.
Sweet dreams – надобраніч / солодких снів.
У серіалі «БПВ» та в англійській мові загалом найбільша кількість вигуків є похідними від слів на
позначення Бога. Ця група складає близько 50 форм, велика кількість з яких використовувалася й у серіалі,
наприклад, Jesus, Gee, God, Jeez, Boy, Lord тощо. Такі вигуки або залишаються поза увагою перекладачів і не
перекладаються, або перекладаються за допомогою засобів української мови та україномовних форм таких
вигуків, що є позитивним моментом у перекладі:
Jeez! – Господи!
Sweet Lord! – Боже милосердний!
Oh my God! – Боже мій!
Також у тексті серіалу «БПВ» використовуються так звані вокативні речення, що особливо притаманні
мові Костиля. Серед найпоширеніших у серіалі, можна виділити три, що трапляються майже в кожній серії. Усі
ці вигуки перекладачі намагаються адекватно передати засобами української мови. Проте переклад не
залишається сталим, що шкодить сприйняттю, адже йдеться про мовну особливість персонажа і саме такі
конструкції вирізняють його мову та стилістичні особливості мовлення серед інших. Тому варто зберігати сталі
форми перекладу таких вигуків для кращого сприйняття тексту всього серіалу, наприклад, використовувати
такі форми:
Bloody Hell! – Чорт забирай!
Bollocks! – Дурня!
Bugger this! – До дідька! / Грець із ним!
Таким чином, емоційно-експресивна лексика відображає в мові суб’єктивне ставлення людини до явищ,
подій, персоналій, що її оточують, має компонент оцінки, який вирізняє людину серед інших, робить її
ставлення до світу унікальним. Переклад емоційно-експресивної лексики та вигуків зокрема є недостатньо
дослідженим питанням, яке потребує ретельного аналізу фахівцями та класифікації способів перекладу, що
спростило б роботу перекладачів і редакторів. Першочергове завдання адекватного перекладу емоційно-
експресивної лексики – не спотворити почуття, які передає така лексика, відтворити у мові перекладу емоції та
думки, закладені автором оригіналу якомога точніше, але з урахування стилістичних особливостей мови
перекладу.

Література
Бланшо М. О переводе // Иностр. лит. – 1997. – № 12. – С. 183–185.
Ваксмахер М. На страже двух богатств // Редактор и перевод: Сб. статей. – М.: Книга, 1965. – С. 23–32. ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 15

472
Влахов С. Непереводимое в переводе / С. Влахов, С. Флорин. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк.,
1986. – 416 с.
Гагечиладзе Г. Р. Художественный перевод и литературные взаимосвязи. – М.: Сов. писатель, 1980. –
256 с.
Галь Н. Слово живое и мертвое. – М.: Книга, 1979. – 212 с.
Жовтобрюх М. А. Курс сучасної української літературної мови: У 2 кн. / М. А. Жовтобрюх, Б. М. Кулик.
– К.: Вища шк., 1972. – Т. 1. – 496 с.; Т. 2. – 310 с.
Зарицкий М. С. Переклад: створення та редагування. – К.: Парлам. вид-во, 2004. – 120 с.
Зарицький М. С. Стилістика сучасної української мови. – К.: Парлам. вид-во, 2001. – 156 с.
Ковганюк С. П. Практика перекладу. – К.: Дніпро, 1968. – 274 с.
Коптілов В. Теорія і практика перекладу: Навч. посіб. – К.: Юніверс, 2003. – 280 с.
Новий англо-український словник / За ред. М. І. Балла. – К.: Чумацький шлях, 2000. – 700 с.
Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради. – К.: Либідь, 2001. – 240 с.
Райт-Ковалева Р. Нить Ариадны // Редактор и перевод: Сб. статей. – М.: Книга, 1965. – С. 3–23.
Рецкер Я. И. Теория перевода и передодческая практика. – М.: Международ. отношения, 1974. – 216 с.
Сегол Р. Сериал: Искусство или опиум для народа? // Публичные люди. – 2004. – №7. – С. 44–47.
Словник української мови: У 11 т. / Голова ред. колегії І.К.Білодід. – К.: Наук. думка, 1970-1980.– Т.1–11.
Adams M. Slayer Slang. A Buffy the Vampire Slayer Lexicon. – Oxford: Oxford University Press, 2003. –
310 p.
Concise Oxford Dictionary. – Oxford: Oxford University Press, 2001. – 1728 р.
Oxford Dictionary of Synonyms and Antonyms. – Oxford: Oxford University Press, 1999. – 572 p.
Pateman M. You say tomato: Englishness in Buffy the Vampire Slayer // Circles. – 2003. – Vol. 8.
– P. 103–113.

This scientific work deals with problems and conceptions that haven’t been studied before – translation of
television texts from English to Ukrainian based on Ukrainian translation of Buffy the Vampire Slayer TV-Show,
editor’s work with such kind of texts, the translation of modern emotional word and language names. This work
includes examples of translation and practice advises for translator and editors.
Keywords: internal shape, interjection, emotions, expression, slang, transcription, transliteration.
Надійшла до редакції 25 вересня 2006 року.