Rozprawy Komisji Językowej XXXIII / Red. W.Wysoczański. – Wrocław:
Wrocławskie Towarzystwo Naukowe, 2006. – 306 s.

Рецензований збірник наукових праць присвячений шістдесятиріччю від дня народження відомого
польського лінгвіста, професора, доктора філологічних наук, редактора досліджень Мовознавчої Комісії
Вроцлавського Наукового Товариства Яна Мйодека. Уже в передньому слові до збірника Моніка Зашко-
Зелінська, Кжиштоф Врублевський, Томаш П’єкот наголошують на тому, що проф. Я.Мйодек „кільканадцять
років є господарем вроцлавської полоністики”, що мотивовано не тільки вагомістю і значущістю праць самого
професора, його активними науково-популярними студіями з проблем культури мовлення, утвердження
нормативності, але й умінням Я.Мйодека бути у вирі мовознавчих проблем: брати участь у різноманітних теле-
і радіопередачах, виступати у прямому телеефірі і прагнути якомога доступніше пояснити, обґрунтувати свою
думку. Про це досить переконливо зауважує редактор тому В.Височанський („Z okazji jubileushu
sześćdziesięciolecia urodzin Prof. Jana Miodka – Redaktora rozpraw Komisji Językowej WTN i jego dwudziestoletniej
pracy redakcyjnej”), наголошуючи, що том складають тридцять вісім статей, написані учнями професора і
колегами (przyjaciуl) з філологічного факультету Вроцлавського університету „як вираження пошани та
найсердечніших побажань”. Водночас редактор тому подає короткий огляд найважливіших життєвих і творчих
віх проф. Я.Мйодека – директора Інституту польської філології, завідувача кафедри історії польської мови
Вроцлавського університету, автора цілої низки одноосібних монографій, лексикографічних праць, значної
кількості наукових статей, науково-популярних студій і виступів, авторитетного науковця з різних проблем
польської мови.
Загалом науковий збірник містить тридцять вісім статей, що упорядковані в п’ять тематичних розділів –
ономастика (с. 11-48), культура мови, дидактика мов (с. 49-108), проблеми когнітивні, переклад, фразеологія,
термінологія (с. 109-188), різновиди і стилі мови (с. 189-258), порівняльне мовознавство, зовнішнє (zewnętrzne)
мовознавство (с. 259-304).
Розділ з проблем ономастики („Onomastyka”) містить цілком оригінальні наукові статті, що прямо чи
опосередковано пов’язані із самою постаттю ювіляра. Так, Р.Лободзинська з’ясовує статус імені Ян у сфері
назовництва і культури (Romana Lobodzińska. Imię Jan w nazewnictwie i kulturze (с. 11-18)), а Л.Томчак
простежує особливості функціонування прізвища Мйодек у польській антропонімії, з’ясовуючи його
етимологію і подаючи специфіку самого прізвища Мйодек та його різноманітних похідних, пов’язаних з ним
тими чи іншими моделями, ступінь репрезентативності таких утворень у словниках різних типів (Lucyna
Tomczak. Nazwisko Miodek w polskej antroponimij (с. 19-24)). У ґрунтовній розвідці В.Дунака говориться про
специфіку власних назв мисливських псів з простеженням їхньої „умонтованості” в польську культуру (Dynak
Władyslaw. Nazwy wlasne psуw myśliwskich. Przyczynek do dziejуw polskiej kultury i leksykografii lowieckiej
(c. 33-47)), а І.Сейферт розглядає типи давніх назв нижньосілезьких аптек. Водночас авторка окреслює
різноманітні екстралінгвістичні причини динаміки найменувань аптек цього регіону (Seiffert Irena. Dawne
nazwy gуrnośląskich aptek (c. 25-32)).зокрема
Розділ „Kultura języka, dydaktyka językуw” розпочинається статтею Я.Цигана з проблем вимови тих чи
інших іншомовних висловів, зокрема тих, що складають особливості сучасного загальнокультурного простору і
які особливо актуалізованими виступають в епоху загальної глобалізації (Cygan Jan. Kilka uwag o wymawianiu
wyrazуw obcych (с. 49-53)), а дослідження полоністки А.Добровської не тільки оригінально називається
(Dobrowska Anna. Ja się chcę pilniuchno po polsku uczyć. – Czy mуwish pan po polsku – Cokolwieczek, proshę Pana.
Opinie i uwagi o uczeniu się języka polskiego zawarte w dawnych podręcznikach dla cudzoziemcуw (с. 55-62)), але й
містить цікавий матеріал з історії методики викладання польської мови для іноземців. Авторка з позиції того
часу і бачення сьогоднішніх набутків методичної науки подає кваліфікаційну характеристику застосовуваних
прийомів і форм у цих підручниках і водночас подає досить викінчений аналіз застосовуваної діалогічної
форми в цьому разі. Дослідження виконано на широкому фактологічному тлі і тому викінченою постає
характеристика тяглості застосовуваної методичної практики. Питанням особливостей певних аспектів
засвоєння польської мови іноземцями та простеженню відповідних помилок у їхньому мовленні присвячена
праця М.Пасєки (Pasieka Malgorzata. „Polski nie jest językiem, ktуrego szybko i bez ambicji się uczy”, czyli o
niektуrych blędach w języku polskim popelnianych przez cudzoziemcуw (с. 83-89)). Авторка окреслює типи таких
© Загнітко А.П., 2007 ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 15

532
помилок і встановлює їхню співвідносність з рідною мовою того, хто вивчає польську мову. Проблеми мовних
порад в інтернеті розглядає Т.Пєкот (Piekot Tomasz. Poradnictwo kulturalnojęzykowe w internecie. Sprawozdanie z
działalności Poradni Językowej IFP UWr (с. 69-73)). Тут слід наголосити, що „в 1973 році у Вроцлаві з ініціативи
З.Антков’яка, В.Сіцінського, Ф.Нєцкулі та Я.Мйодека було започатковано другий у Польщі мовний порадник
за телефоном…”, а в січні 2005 року з ініціативи двох ад’юнктів М.Засько-Зелінської і Т.Пєкоти знову ж таки
Вроцлавського університету започатковано інтернетовий варіант такого порадника. Саме цей порадник, його
репрезентативна частина (куди звертаються мовці з відповідними питаннями) і став опертям для написання цієї
праці, в якій автор аналізує різновиди питань і подає їхню ґрунтовну характеристику. У статті „Ochędуrz mi
bуty! сzyli Jak rozmawiam z moimi polskimi robotnikami rolnymi” (с. 63-67) простежено особливості побудови
діалогу із польськомовними аграрними працівниками. Матеріалом для статті стало досить оригінальне видання
„Wie spreche ich mit meinen polnischen Landarbeiten. Deutsch-polnischer Sprachfьrer bearbeitet von Joh. Malcher.
Lehrer an der stдdtischen Volksschule und der Landwirtschaftlichen Winterschule in Glatz. – Deutsche Verlags-
Gesellschaft m.b. H. Berlin”, у якому подано рекомендації щодо побудови діалогів із сільськими працівниками,
наведено приклади з відповідними перекладами (ґрунтуються на транслітераціях та ін.), констатовано певні
ситуації і запропоновано відповідну мовленнєву поведінку комунікантів. А.Журек (Żurek Anna) у статті
„Odpowiednie dać rzeczy slowo” – o wymowouce, przepisowni i jęzoznawstwie Juliusza Osterwy” (c. 75-81) аналізує
неологічну творчість Юліуша Остерви з погляду вимови, правопису і граматики; польська палатальність та її
особливості у процесі навчання студентів-іноземців стала предметом розгляду А.Маєвської-Творек (Majewska-
Tworek Anna. Polska palatalność w procesie przyswajania polszczyzny przez studentуw obcojęzycznych (c. 91-97));
співвідношення ж віку і методики викладання іноземної мови коментує у своєму дослідженні А.Міхонська-
Стадник (Michońska-Stadnik Anna. Wiek i nauka języka obcego – komentarz do wspуłczesnych badań (c. 99-107)).
Насиченим за виміром висвітлюваних проблем постає розділ „Zagadnienia kognitiwne, przeklad,
frazeologia, terminologia” (с. 109-187), в якому запропоновано контрастивний розгляд поняття мед у польській і
сербсько/хорватській мовах (Wysoczański Wlodzimierz. Profilowanie pojęcia miуd w języku polskim i
serbsko/chorwackim (с. 115-121)). М.Сарновський (Sarnowski Michał) у статті „O jednym zdaniu ze spuścizny
Mikołaja Gogola” (c. 109-114) розглядає особливості прецедентних текстів на матеріалі спадщини М.Гоголя.
Характеризуючи лексикографічні видання, в яких наявні ті чи інші крилаті вислови, почерпнуті з творчого
доробку митця, автор переконливо стверджує, що вони не охоплюють усього загалу тих одиниць, що сьогодні
постають і поза контекстом як самодостатні з художньо-мистецької спадщини Миколи Гоголя. Для цього
цілком логічно М.Сарновський диференціює два типи прецедентних ситуацій – реальні й уявні (с. 112), що
робить логічним наступний аналіз образів Чичикова та Собакевича, особливо використовуваних ними реплік у
відомому діалозі з „Мертвих душ”. Особливості поняття wolność та його функційні виміри в „Naszym
Dzienniku” досліджує М.Засько-Зелінська (Zaśko-Zelińska Monika. Profile pojęcia wolność w „Naszym Dzienniku”
(с. 123-129)), зіставляючи його навантаження в інших періодичних виданнях і подаючи певні кількісні,
конототивні характеристики. А.Лібура (Libura Agnieszka) у статті „Kompresja istotnych relacji w amalgamatach
pojęciowych” (с. 131-137) крізь призму когнітивного мовознавства як різновиду концептуалізму простежує
співвідношення „функція прагматична – конектори когнітивні – суттєві реляції” з виявленням особливостей
компресії дійсних відношень, а П.Левінський (Lewiński Piotr. Czy istnieje fleksja kulturowa? (с. 139-146)),
аналізуючи особливості флексій різних частиномовних форм, констатує, що флексія виступає досить архаїчним
явищем, підтвердженням чого є, певною мірою, факт її втрати значною кількістю індоєвропейських мов.
Розбудова флексійного апарату засвідчує сильний консервативний вияв польської мови (с. 145). Про
особливості мовчання та його мовні і немовні вияви говориться в статті „O milczeniu” (с. 147-152). Її авторка
(Musiolek-Choinski Karina) простежує специфіку психолінгвістичного, комунікативного, когнітивного
навантаження мовчання і водночас з’ясовує замкнутість мовчання на загальноєвропейську і національно-
польську культуру, виявляє статус мовчання в різних ситуаціях. Проблеми співвідношення національно-
своєрідного і загальних тенденцій сучасної глобалізації стали в центрі уваги Е.Скібінської (Skibińska Elżbieta.
Polszczyzna i globalizacja. Uwagi przekladoznawcy (с. 153-159)), а Л.Березовський (Berezowski Leszek. Tlumacz
przeklada, Pan Bуg slowa nosi (с. 161-165)) на матеріалі освоєння студентами десяти англійських слів, що не
мають належних польських відповідників, простежує особливості тлумачення таких лексем та можливості
входження в мовленнєвий вжиток студентів, які опановують англійську мову. У статті з досить своєрідною
назвою „Czego się Jaś nie naucził…” (c. 167-171) Maria Pasert розглядає різні типи прислів’їв і характеризує
специфіку їх алегорійності, синтаксичної будови та ін. Своєрідним розвитком цього постає наступна студія про
фразеологію в повісті В.Кучока „Гній” (Nowakowska Alicia. Frazeologia w powieści Wojciecha Kuczoka Gnуj
(c. 173-178)), у якій прокоментовано внутрішньотекстовий статус і функції фразем та охарактеризовано їхні
типи із заглибленням в особливості авторського освоєння фразеологічного багатства. Рівень засвоєння термінів
та ступінь їхнього освоєння є предметом уваги В.Жарського (Żarski Waldemar. Genre, gatunek, wzorzec
gatunkowy, typ, rodzaj …. czyli o odmiennym rozumieniu podobnych terminуw (с. 179-187)).
У розділі „Odmiany i style językowe” розглядаються: а) проблеми риторичної інтерпретації тієї чи іншої
біблійної розповіді (Bartoszewicz Iwona. Trzej Krуlowie. Retoryczna interpretacja pewnej biblijnej opoweści (с. 197-
203)); б) питання функційного і стильового навантаження відповідних типів похідних іменників (Kamińska-
Szmaj Irena. Rzeczownik z przyrostkem -izm // -yzm w języku polityki (с. 205-209)); в) особливості мовної реалізації Розділ ІХ. Рецензії та анотації

533
образи в політичних дебатах (Poprawa Marcin. Środki obrażania przeciwnika w telewizyjnych debatach politykуw
(c. 211-217)); г) специфіка мовної гри у внутрішньотекстовій структурі та її стилетворчий потенціал (Tarajio-
Lipowska Zofia, Lipowski Jaroslaw. Gry językowe w „trylogii kryminalnej” Josefa Śkvoreckiego i Jana Zabrany
(с. 219-225)); ґ) тенденції вираження дотепності з опертям на омоніми, евфемізми тощо (Wrуblewski Krzysztof.
Dowcip oparty na homonimy oraz żartobliwe eufemizmy w tekstach Jeremiego Przybory (с. 227-231)); д) художньо-
естетичні інтерпретації репрезентації індивідуальних особливостей мовлення як самохарактеристика персонажа
(Rzymowska Luiza. Indywidualna jakośż glosu ludzkiego jako szczegуl biograficzny w Żywotach Cezarуw
Swetoniusza (с. 233-239)); е) різновиди релігійного мовлення в діахронічному аспекті (Burzyńska-Kamieniecka
Anna. Gatunki języka religijnego w perspektywe diachronicznej. Z dzejуw modlitwy przed i po jedzeniu (с. 241-246));
є) закономірності вияву певного соціолекту та його диференційні ознаки в умовах білінгвізму (Obara Jerzy.
Slownictwo sprzedawcуw bazarowych z Gubina jako przyklad socjolektu w środowisku bilingwalnym. Cz. I. Funkcje i
sposoby adaptacji germanizmуw (с. 249-256)). Lucyna Stankiewicz у статті „Życie ludzkie jest jak żelazo jeśli używasz
go, ściera się, jeśli nie używasz, pokrywa się rdzą” (с. 189-196) розглядає життєвий і творчий шлях Катона,
зупиняючись на його риторичній спадщині.
Розділ „Językoznawstwo porуwnawcze, językoznawstwo zewnętrzne” містить оригінальні дослідження з
проблем 1) порівняння функціонування сполучників у слов’янських мовах (Pisarek Larysa. Bialoruski spуjnik
абы na tle polskiego aby (с. 259-264)); 2) аналізу функціонування польської і чеської мов на півдні Нижньої
Сілезії в середні віки (Malicki Jaroslaw. Język polski i język czeski na poludniowej rubieży Dolnego Śląska w
wiekach średnich (с. 281-288)); 3) екології мов та очевидних форм їхнього захисту (Misiak Malgorzata. Wokуl
ekologii językуw (с. 289-296)); 4) міждисциплінарних зв’язків лінгвістики й математики (Pawlowski Adam.
Związki lingwistyki i matematyki z perspektywy filologicznej na przykladzie prac Jana Czekowskiego i Jerzego
Woronczaka (с. 297-304)), де продовжено попередні фундаментальні студії автора з проблем квантитативної
лінгвістики з опертям на аналіз праць відомих учених. Stanislaw Prędota у статті „Zur Wiedergabe russischer
Einschlдge im Deutschen” (с. 265-272) простежує особливості вияву національно своєрідного в іншій картині
світу та закономірності відображення такої специфіки в різних перекладах, а Piotr Sawicki в дослідженні „Od
Norwida do…. (I) Poczet Don Kiszotуw polskich dalece niepełny” (с. 273-280) подає інтерпретацію відомого образу
М.Сервантеса і найбільш інтенційно навантажених сцен роману із заглибленням в особливості еволюції
поглядів учених на цей образ та його висвітлення у своїх студіях.
Рецензований том постав викінченим і цілісним – у ньому уміщено наукові матеріали з різних проблем,
але вони досить уміло об’єднані тематично. Водночас збірник засвідчив актуальність і ємність лінгвістичних
питань. Самі студії і рівень аналізу заявлених проблем засвідчують, що це не буденний ювілейний збірник, а
оригінальна праця, адресована усім, хто цікавиться сучасними проблемами лінгвістики в широкому сенсі слова.

Анатолій Загнітко

Надійшла до редакції 12 вересня 2006 року.